7 липня виповнюється 125 років з дня народження українського прозаїка, публіциста, драматурга, мемуариста, літературного і театральногокритика, журналіста, громадського і політичного діяча ЮРІЯ КОРНІЙОВИЧА СМОЛИЧА.
Народився майбутній письменник в місті Умань. Нарекли його Георгієм і так записано в церковній метриці, шкільних та інших офіційних документах. Рідні й друзі ж називали хлопця Юрою. Корнійовичем він став ще пізніше. У 1931 році йому в міліції видали паспорт, де вписали ім’я по батькові Корнійович. Насправді батька Смолича звали Корнелієм Івановичем.
За життя Юрій Смолич був футболістом, санітаром, хліборобом, актором, театральним критиком і редактором журналу, але врешті-решт вибрав літературу. Про все це він прекрасно описав у своїй мемуарній книжці «Я вибираю літературу» (1970).
Численною і розмаїтою є творча спадщина Ю. Смолича – романи, повісті, оповідання, унікальні спогади. Письменник проявив себе в різних жанрах – від епопей, фантастичних і пригодницьких оповідей до біографічних переказів. Багато написав і для театру.
Звернімо увагу на ранню творчість письменника.
Середина 1920-х. Досі фантастика для поодиноких авторів, які за неї бралися, була випадковим жанром. Одним із перших авторів, який свідомо, міцно і надовго прийшов у фантастику, і став Юрій Смолич. У 1926 році вийшов його перший роман «#Останній_Ейджевуд» і це був роман фантастичний. Коли 1928-го почав виходити «Універсальний журнал», а Смолич став його редактором, у пригодницької прози, зокрема й фантастики, з’явився ніби свій друкований орган.
На схилку літ Смолич пригадував про діяльність «УЖ’а»:
«У нашому гурті так розподілилися літературно-жанрові устремління: Мар’ямов і Йогансен — нарис, я — на той час наукова фантастика, Шовкопляс — пригодництво й детектив, Слісаренко — сатира. На нашу думку, українська література хибувала, не розвинувши саме цих, урбаністичного характеру, жанрів, і ми вважали себе мало не першопрохідцями на цій путі в загальному процесі української радянської літератури…»
Із першого ж числа в «УЖ’і» почав друкуватися з продовженням роман Смолича «#Господарство доктора Гальванеску».
Доктор Гальванеску — злий геній тоді ще румунської Бессарабії. У своєму маєтку він перетворює людей на зомбі, переливаючи їм замість крові спеціальну рідину, і спокійно їх визискує. Гальванеску викриває українка Юлія Сахно, яка приїздить сюди за відрядженням Берлінської академії вивчати передовий сільськогосподарський досвід.
Це міцний сплав кримінальної і фантастичної прози, а завдяки потужним детективним елементам — загадка на початку і розслідування на очах у читача — його цілком закономірно можна віднести і до перших українських детективів.
Це перший роман у трилогії «Прекрасні катастрофи», продовженням його стали «Що було потім» (1934) та «Ще одна прекрасна катастрофа» (1932). П’ятий і останній науково-фантастичний роман Смолича — «Четверта причина» (1932).
«Прекрасні катастрофи» безліч разів перевидавалися: і за життя Смолича, і після його смерті. «Господарство доктора Гальванеску» востаннє побачило світ 2016 року — завдяки кримінальному сюжету роман потрапив до антології українського детективу 1920-х років «Постріл на сходах» (див. тут). Забутий і занедбаний «Останній Ейджевуд» увійшов до другої антології української фантастики 20-х років, яка так і називається — за романом Смолича (2018).
У творчості Смолича є ще два романи, які не перевидавалися так само 90 років, і зовсім не тому, що в них погубилися сторінки.
«Фальшиву Мельпомену» (1928) Юрія Смолича і згодом «По той бік серця» (1930) визнали націоналістичними вже на початку 1930-х. Обидва романи встигли пережити по два видання. «Фальшиву Мельпомену» було перекладено російською, а «По той бік серця», перероблений на виставу, йшов на сцені московського Нового театру.
Більш детально ознайомитись з творчою діяльністю Юрія Смолича та його біографією можна за джерелами:
1. Герасимова Г. П. Смолич Юрій Корнійович // Енциклопедія історії України: у 10 т. Т. 9 / під. ред. В. А. Смолія. — К. : Наукова думка, 2012. — С. 671-672.
2. Смолич, Ю. Мир хатам, війна палацам : роман / Ю. Смолич. — К. : Всесвіт, 2013. — 586 с.
3. Смолич, Ю. К. Твори: у 8 т. / Ю. К. Смолич. – К.: Дніпро, 1983. – Т. 1 – 8.
4. Смолич Юрій Корнійович : Біографія [Електронний ресурс] // УкрЛіб : Бібліотека української літератури : сайт. — Текст. і граф. дані. — URL: https://www.ukrlib.com.ua/bio/printitzip.php?tid=6447
5. Цимбал Я. Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича [Електронний ресурс] // Український тиждень : сайт. — 2020. — 3 серп. — Текст. і граф. дані. — URL: https://tyzhden.ua/mij-uliublenyj-seksot-10-faktiv-pro.../
Олена Штеба, ВСТДІР
Немає коментарів:
Дописати коментар