Трава по пояс у росі – шелесь!
Туман і темінь. Автомат і броник.
Арта працює. Завиває десь.
Дарунок долі – знов брикливий коник!
У кІптяві лишив новий віраж
вершини у навчанні та роботі.
Неначе вчора – фітнес, макіяж.
Сьогодні – турнікети і трьохсоті.
На спецзавдання йде розвідзагін.
Серйозні, зосереджені обличчя.
Благословення мами навздогін
в думках, де плутанина й протиріччя.
Боїв у місті не чекав ніхто.
Не думалось про мужність і відвагу.
Війна це чи продовження АТО?
Свідомо склала ЗСУ присягу.
Вже звикла без комфорту і тепла.
Вона – боєць, а, отже, підневільна.
Від побратимів – лагідне "мала".
Тендітна, невисока, та двожильна.
Не кожен пройде, що судилось їй.
Трава – шелесь! То поповзом, то пішки.
Учасник бойових тяжких подій.
Сучасний автор непростої книжки.
Дай Боже, ці шляхи перебрести,
піднятись, не заклякнувши в болоті,
красуні з водоспадом кіс густих,
яка несе тепло своєму коті.
26.09.2025
Немає коментарів:
Дописати коментар