"Спізнений романтик" Яків ЩОГОЛІВ

5 листопада народився наш земляк - Яків Іванович Щоголів (1824–1898) - видатний український поет-романтик XIX століття, представник Харківської школи романтиків. 

Його творчість часто називають зразком "чистого мистецтва" і відзначають як перехідну ланку від романтизму до реалізму.

 

 

 

 

 

---

Яків Щоголів народився 5 листопада 1824 року в м. Охтирка (нині Сумська область) у дворянській родині. Батько мав 10 десятин землі, а в Охтирці власний дерев’яний будинок, де й народились Яків і ще четверо дітей. Хлопчик виховувався під впливом дідуся-священника, залюбленого у період українського козацтва. Враження дитячих і юнацьких років, проведених Щоголевим у Охтирці, були настільки глибокими, що навіть на схилі віку він завжди з захопленням згадував про цей час.

Навчався у Харківській гімназії, а потім закінчив Харківський університет (1848).

Після університету тривалий час працював на чиновницьких посадах у Харкові, зокрема в канцеляріях. У 1871 році вийшов у відставку.

Поет зазнав чимало горя, поховавши доньку і сина. Останні роки життя провів у Харкові, де й помер 8 червня 1898 року.

Почав друкуватися з 1840 року. Його ранні твори були опубліковані в альманасі «Молодик» (1843–1844). Пізніше, через критику (зокрема В. Бєлінського), настав період тривалої перерви у творчості.

Головний доробок поета вийшов друком на схилі його життя: «Ворскло» (1883) — перша збірка, що принесла йому визнання. «Слобожанщина» (1898) — друга збірка, яка побачила світ посмертно, у день його похорону. 

Основні мотиви його творчості:

Козацька доба та Історичний Романтизм: Замилування героїчним минулим України, зокрема Запорізькою Січчю та козаччиною ("Січа", "Запорозький марш"). Цей мотив часто пройнятий тугою за втраченою волею та песимізмом.

Пейзажна Лірика: Тонке й ліричне оспівування природи рідної Слобожанщини та Надворскля ("Травень", "Осінь", "Степ"). 

У своїх пейзажних поезіях Я. Щоголів зумів засобами слова передати звукові, кольорові, дотикові відчуття, виступив знавцем та любителем рідної української природи, із глибокою повагою та зачаруванням постають у його поезіях образи рослин, птахів та звірів. Природу Я. Щоголів називає цікавою книгою, з неї багато дечого можна навчитись і дорослому, і дитині.

Народний Побут: Зображення життя і праці ремісників та селян, а також лірика, присвячена дітям ("Ткач", "Кравець", "Баю-баю").

Жанрове Різноманіття: Використовував елегію, баладу, легенду, побутовий малюнок.

Велика кількість віршів Я. Щоголіва була написана для дітей.  

Щоголіва називають «непривітаним співцем» (характеристика Миколи Зерова) за його відокремлене місце в літературному процесі, але його твори значно збагатили українську поезію, а низка віршів ("Пряха", "Зимовий вечір") була покладена на музику і стала народними піснями.

М. Лисенко поклав на музику два вірші Щоголіва - «Пряха» і «Хортиця».

Текст і зображення згенеровані за допомогою ШІ

 

Рекомендуємо докладніше про Якова Щоголіва: