Богдана ГУСАК. Війна лишає по собі печатку: вірш дня

Війна лишає по собі печатку, 

яку відчутно тілом та нутром. 

Пітьму в очницях та оскалу хром 

свідомість ловить з самого початку. 

Душа довіку мучиться з тавром. 

 

 

 

 

 

 

Вона ще там, де виє очманіло, 

де «м'ясорубка» і кричить комбат: 

«Прикрийте лівий фланг!», 

летить снаряд, задуха й дим довкруж, 

тоді як тіло удома, де сім'я, стежина в сад. 

Можливо, речі є і важливіші, 

та воїну, що стогін чув і хрип,

 що голод пережив і недосип, 

за щастя заніміти в повній тиші, 

в минуле не занурившись углиб. 

Відвертий із собою та Всевишнім, 

мовчатиме, бо правда є така 

спотворена, жахлива і гірка, 

що більше не залишиться колишнім, 

пройшовши шлях тернистий вояка.