«Крило стає крилом тільки під час лету»
Володимир Івасюк
4 березня народився Володимир Івасюк — людина, без якої неможливо уявити українську музику ХХ століття.
Він не просто писав музику — він створював генетичний код сучасної української пісні. Стриманість, інтелігентність та неймовірна внутрішня сила в кожному погляді. Сьогодні його твори звучать так само актуально, як і десятиліття тому.
Володимир Івасюк (1949–1979) — український композитор, поет і музикант, один із творців сучасної української естрадної пісні. Народився 4 березня 1949 року в містечку Кіцмань на Буковині — краї, де пісня завжди була частиною життя.
«Пісня для мене — це все. У ній я живу, у ній я кохаю, у ній я борюся.»
Івасюк став символом нової української музики — щирої, мелодійної, національної за духом і водночас сучасної. Його пісні «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви» звучали по всій Україні й далеко за її межами, відкриваючи світові українську мову й мелодію в часи, коли це було непросто й навіть небезпечно.
«Французи, італійці, росіяни і всі інші народи співають своїми мовами, і їх ніхто не запитує, чому вони це роблять. Чому ж ми, українці, маємо виправдовуватися, що співаємо своєю?»Він був надзвичайно різнобічною особистістю: навчався в медичному інституті, грав на кількох інструментах, писав музику і вірші, постійно шукав нові форми звучання. За своє коротке життя Володимир Івасюк створив понад 100 пісень, більшість із яких стали справжньою класикою.
«Червона рута — це символ чистого кохання, символ нашої невмирущої надії»
Його трагічна і передчасна смерть у 1979 році досі викликає багато запитань. Але спадщина Івасюка — жива.
«Я не можу писати просто так. Мені потрібно, щоб кожне слово, кожна нота пройшли крізь моє серце»
Його пісні й сьогодні звучать актуально, надихають, об’єднують і нагадують: українська пісня має глибоке коріння і сильний голос. Володимир Івасюк — це музика, що не старіє і талант всієї України.
Немає коментарів:
Дописати коментар