Як я люблю отой розмай,
Де перші дотики, обійми,
Я навпрошки готова бігти
І споглядати водограй.
Пришвидшуйте товсті сніги
Крізь ручаї вживитись в землю,
Не загатити льодом греблю,
Веснянкам повінь до снаги.
Дзюрчить довкіл, бринить довкруж.
У луки з рястом й первоцвітом,
До ніжних котиків на вітах,
Спішить вода жива чимдуж.

Немає коментарів:
Дописати коментар