Які шалені бажання, які невгамовні муки охоплюють бідолаху, що відчув книжкову хворобу…
Ліків немає, на жаль, окрім самої смерті, від цієї невиліковної манії томів.
Вірш Джона Ферріара «Бібліоманія» (1809) — це сатирична поема у формі епістоли до Річарда Гебера, відомого колекціонера книг.
У ній автор з гумором і іронією описує пристрасть до книжкових зібрань, висміюючи надмірне захоплення рідкісними виданнями та небезпеку, яку така манія становить для гаманця й здорового глузду.
Повний текст доступний у відкритих архівах, зокрема в Cornell University Library.
Поема відображає атмосферу кінця XVIII – початку XIX ст., коли колекціонування книг стало модним серед інтелектуалів і багатіїв.
Ферріар висміює не любов до читання, а саме одержимість володінням рідкісними томами.
Сьогодні «бібліоманія» може бути співвіднесена з сучасними формами колекціонування — від вінілових платівок до цифрових файлів.
Немає коментарів:
Дописати коментар