24 січня виповнюється 245 років від д.н. Ернста Теодора Амадея Гофмана - класика німецької літератури, композитора, художника, представника романтизму.
Він так любив музику і мріяв про славу композитора, що змінив одне із імен (Вільгельм) на Амадея - на честь свого кумира Моцарта. Але в пам’яті нащадків, в першу чергу, Гофман залишився Великим Казкарем, чиї філософські казки зачаровують дітей, а дорослих примушують задуматися над вічними людськими цінностями. І для кожного вони є відкриттям у незнайомий світ - дивний і чаклунний, той, що манить до себе весь час...
Гофману присвячено безліч досліджень, про нього написано багато і багатьма. Але є чудові розвідки, які розкривають різні грані талантуі цього справді видатного митця.
Пропонуємо вашій увазі добірку із них.
Він давним-давно прожив своє життя на Землі, але здається, знайомий кожному із нас. Ну, якщо не ім'ям, то напевно якоюсь із своїх казок або її героєм.
Хіба хто-небудь не чув про Лускунчика - забавну ляльку для колки горіхів, що виявилася в дійсності хоробрим принцем; або коротаня Маленького Мука, який став сміливцем і винахідником, або Крихтіку Цахеса на прізвисько Цинобер - нещасного уродця, якого всі навколишні вважали за чудового і найдостойнішого з людей?
Кожен із героїв Гофмана не є тим, чим здається на перший погляд. Не є винятком і сам творець цих фантастичних образів. Він не те, ніж здається на перший погляд...
Эрнст Теодор Амадей Гофман - чародей из Пруссии
Гофман мав універсальні здібності в різних сферах мистецтва. Він був автором першої німецької романтичної опери, диригентом, професійним музичним критиком, театральним декоратором, письменником, музикантом, блискучим юристом, графіком.
Дивовижно не те, як різноманітні здібності могла уособлювати одна людина, а як у кожній галузі Гофман виявляв високий професіоналізм.
У німецькому романтизмі не було митця більш складного й суперечливого і, разом з тим, більш своєрідного й самобутнього, ніж Гофман.
Основная жизненная трагедия Гофмана совершенно не нова для творческой личности. Это был вечный конфликт между желанием и возможностью, миром мечты и пошлостью реальности, между тем, что должно быть и тем, что есть.
На могиле Гофмана написано: «Он был одинаково хорош как юрист, как литератор, как музыкант, как живописец». Всё написанное – правда.
И тем не менее, через несколько дней после похорон его имущество идет с молотка для расчета по долгам с кредиторами.
Фантасмагория реальности (сказки Э.Т.А. Гофмана)
Атмосферу детских ужастиков для взрослых Гофман мастерски создавал не только
на страницах книг, но и в собственном кабинете: он (как утверждает польский писатель Ян Парандовский в «Алхимии слова») работал в комнате, оклеенной черными обоями, а на лампу надевал то белый, то зеленый, то голубой абажур.
Неудивительно, что в подобном пространстве из-под пера писателя появлялись по-настоящему жуткие истории.
Почему новеллы Гофмана не совсем сказки и не совсем для детей
Когда французские войска вступили в Варшаву, Гофман тут же потерял работу, его дочь умерла, а больную жену пришлось отправить к ее родителям. Для нашего героя наступает время лишений и скитаний.
Он перебирается в Берлин и пытается заниматься музыкой, но безуспешно. Гофман перебивается, рисуя и продавая карикатуры на Наполеона.
Фантасмагория реальности (сказки Э.Т.А. Гофмана)
Пожалуй, если бы Гофман был менее одарен литературными талантами, его судьба как композитора сложилась бы более успешно. Гофман ни в коем случае не был композитором-дилетантом, более того — его карьера до 35 лет была скорее карьерой композитора, нежели карьерой писателя.
Вот и для своей самой известной оперы — "Ундина" — Гофман удостоился чести написать музыку на либретто Фридриха де ла Мотта Фуке, популярного в то время писателя... Опера была поставлена в Берлине и пользовалась большим успехом, причем немалую роль в привлечении публики сыграли всевозможные спецэффекты, отчасти смастеренные самим Гофманом (да, этот удивительный человек был еще и неплохим инженером).
3 серпня 1816 р. у Берліні з великим успіхом було здійснено постановку опери Гофмана «Ундіна».
Розкішні декорації до опери були виготовлені Шинкелем, головну партію виконувала чарівна Йоганна Евніке, останнє кохання маестро. Публіка нагородила автора першої німецької романтичної опери бурхливою овацією, Гофман був безмежно щасливий і розчулений. Визнання як композитора було однією з його небагатьох «хвилин слави».
«С тех пор, как я пишу музыку, мне удается забывать все свои заботы, весь мир. Потому что тот мир, который возникает из тысячи звуков в моей комнате, под моими пальцами, несовместим ни с чем, что находится за его пределами».
Фантасмагория реальности (сказки Э.Т.А. Гофмана)
До речі, свої музичні опуси Гофман створював під псевдонімом Йоган Крайслер і, мабуть, ця обставина знайшла відображення у багатьох його творах ("Крейслеріана" та інш.) та вершинному гофманівському романі "Життєві погляди Кота Мурра", який поєднує в собі комічне і трагічне водночас.
Композиция романа представляет собой две независящие друг от друга сюжетные линии — «автобиография» кота Мурра и история жизни при дворе в карликовом немецком княжестве капельмейстера Иоганнеса Крейслера...
Главный герой произведения имеет реальный прототип: у Гофмана жил кот по кличке Мурр, которому Гофман и посвятил роман.
Кот умер от болезни в возрасте четырёх лет, когда автор заканчивал работу над произведением.
В Бамберге перед городским театром установлена статуя Гофмана, где Гофман держит на руках своего кота по прозвищу Мурр.
Советник Гофман как член апелляционного суда заступился за несправедливо обвинённого человека, вызвав гнев полицей-директора фон Камптца. Мало того, дерзкий писатель изобразил... в повести «Повелитель блох» под видом тайного советника Кнаррпанти, который сначала арестовывал преступника, а потом подбирал ему подходящее преступление. Фон Камптц в ярости пожаловался королю и приказал изъять ук пись повести. Против Гофмана возбудили судебное дело, и только хлопоты друзей и тяжёлая болезнь избавили его от преследования.
Он был почти полностью парализован, но до конца не терял надежды. Последним чудом был рассказ «Угловое окно», где схвачена на лету ускользающая жизнь и запечатлена для нас навеки.
👉В українській літературі життю і творчості письменника присвячена поезія Миколи Бажана «Гофманова ніч» - головним героєм якої є Гофман –
романтичний бунтар, який протистоїть ницості богемного життя.
Регоче й п'є єхидний Амедей,
Поет злих слів і вигадок свавільних,
Король нічих, врочисто-божевільних
І похоронних асамблей.
Ось він сидить, цей куций Мефістофель,
Недобрих учт похмурий бенкетар.
Ах, що йому до жінчиних пантофель,
Врядовницьких чинів і орденів, і чвар!
Ковтає мовчки дим, вино слизьке і слину,
Загострену, мов голий нерв, брову,
Неначе сласний кіт худу і хтиву спину..
ГОФМАНІАДА: анімаційний фільм за мотивами казок Гофмана
Понад сто ляльок, зроблених вручну за ескізами художника Михайла Шемякіна, втілюють образи казок Е. Т. А. Гофмана.В основу мультфільму лягла історія життя і творчості самого письменника. Молодий Гофман проводить дні в ненависній канцелярії, зате у вільний час він подорожує по світу мистецтва і чарівництва. Перед ним відкривається інша реальність, де живуть герої казок «Лускунчик і Мишачий король», «Пісочна людина», «Крихітка Цахес», «Золотий горщик».
Скромний клерк перетворюється в романтичного юнака Ансельма, який шукає і знаходить чудеса, пригоди і чисту любов.
«Визитной карточкой» Гофмана для широкой публики, видимо, останется именно «Щелкунчик и мышиный король». В чем же особенность этой сказки? Во-первых, она рождественская, во-вторых, очень светлая, ну и, в-третьих, самая детская из всех сказок Гофмана.
Музичний мальований мультиплікаційний фільм за мотивами казки Е.Т. Гофмана і балета П. Чайковського
Отже, шановні друзі
...кожного разу, коли нестерпна легкість буття дає знати про себе, немає нічого кращого за випробуваний засіб: взяти книжку гофманівських казок і, читаючи будь-яку з них, забути про свої турботи і тривоги. І яке нам діло до того, що більшість з цих чарівних фантазій були написані незадовго до смерті людиною, прикутою до ліжка і приреченою повільно згасати...
Немає коментарів:
Дописати коментар