Богдана ГУСАК. Рондельна глоса. Розкошує травень: вірш дня

Густа трава дощу росте із хмар,

Клепають коси грозові заграви.

А вже за мить всього того нема, –

Кує зозуля. Розкошує травень.

Михайло Жайворон

«Біла книга пророцтв» (2019)

 

1

 

Густа трава дощу росте із хмар.

Німують зграї, досі галасливі.

Кошлатяться і вруняться посіви

небесних розколошканих отар.

 

 

 

 

 

 

 

Як завше, не обходиться без чар,

що притаманні плодоносній зливі.

Густа трава дощу росте із хмар.

Німують зграї, досі галасливі.

Мережать прудко річку, ліс і яр

із водяних потоків стебла сиві.

Весні за ласку не завадить ниві

хвалу воздати: як розкішний дар,

густа трава дощу росте із хмар.

 

2

 

Клепають коси грозові заграви.

За спалахами – рокотом «гур-гур!».

Розв’язується дощовий міхур –

от-от нап’ються досхочу отави.

Знов ревисько страшне від переправи –

з усіх копит летить небесний тур.

Клепають коси грозові заграви.

За спалахами – рокотом «гур-гур!».

Покоси блискавиць в снопи яскраві

лягають до крайнеба. Хоч пожбур

кудись подалі від шалених бур!

Неначе гречкосії, задля справи

клепають коси грозові заграви!

 

3

 

А вже за мить всього того нема,

хоча дитинний світ – не порожнеча.

Лукавому й гріховному предтеча

те світло, що ненавидить пітьма.

Є вищий присуд. Праведним громам

нести нелегко місію чернечу.

А вже за мить всього того нема,

хоча дитинний світ – не порожнеча.

Пустеля, мов приреченість німа,

на перший погляд немічна й стареча,

з дощами зеленіє в шатах клечань,

вітається уклінно багатьма.

А вже за мить – всього того нема…

 

4

 

Кує зозуля. Розкошує травень.

«А скільки ж літ?» – висить на язиці.

Старі дуби, статечні мудреці,

вискрипують життю новому славень.

Снують із писком комашні орави.

На плесі річки – сонячні млинці.

Кує зозуля. Розкошує травень.

«А скільки ж літ?» – висить на язиці.

Витьохкує, бере нові октави

малий співець на вербнім острівці.

Аж мліють прибережні камінці,

зігріті й заціловані вітрами.

Кує зозуля. Розкошує травень.

 

19.04.2026

(С) Богдана ГУСАК

 

Рондельна глоса - це складна поетична форма, яка є віршем, заснованим на принципах Ронделя і Глоси. Він поєднує в собі сувору структуру референів (повторюваних рядків) з докладним коментарем або інтерпретацією цих рядків у строфах, поєднуючи музикальність і глибокий сенс

Зазвичай складається з чотирьох віршів (catrenas), де перша строфа (катрен) служить темою, а наступні три строфи розкривають лінії першого, часто повторюючи їх в кінці кожної строфи (як у ронделі).

Перші 4 рядки формулюють головну ідею, філософську тезу або поетичний образ.

Перероблені рядки першого  цитуються або перефразовуються в кінці кожного наступного вірша, створюючи ефект кільцевої композиції.

Він використовується для роздумів про життя, любов, мистецтво, де заголовні лінії переосмислюються через нові образи.