Я змінюю, я змінюю,
я змінюю адреси,
Розмінюю, розмінюю,
розмінюю життя ...
Актриса професійна
і трішки поетеса,
Що сталось, те вже сталось,
немає вороття.
Дівчатко, жінка, мати,
онукова бабуся ...
Так і було, і буде,
все змеле млин життя.
Я жорна зупинити
зухвало не беруся
Аби не залишити
полови та сміття.
Роздмухую, роздмухую,
роздмухую пилюку ...
І землю обробляю
й вирощую садок.
Проходять болем серця
і зустрічі й розлуки,
Лишається хіба що ...
віршований рядок.
Ада Роговцева – українська акторка театру та кіно. Народна артистка УРСР (1967), Народна артистка СРСР (1978). Герой України (2007). Входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
Народилась у Глухові (Сумська обл.). З 1954 по 1959 рік навчаласьу Київському театральному інституті імені Івана Карпенка-Карого.
З 1958 року – артистка Київського національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки, де пропрацювала понад 35 років.
Після уходу з Київського національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки гастролює з концертними програмами та камерними театрами.
Професор Національного університету культури, викладає в Київському театральному інституті ім. І. К. Карпенка-Карого. Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).
Серед
нагород акторки – чотири театральні премії «Київська пектораль» за
найкращу жіночу роль у виставах «Дама без камелій» (1991), «Обдурена»
(1997), «Схоже на щастя» (2014), а також за видатний внесок у театральне
мистецтво (2003). Лауреатка кінопремії «Золота дзиґа» за визначний
внесок у вітчизняне кіномистецтво (2020). Ада Роговцева входить до
переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. Вона диктувала
всеукраїнський радіодиктант 2022 року.
https://zaxid.net/news/

Немає коментарів:
Дописати коментар