Поміж добром і злом

«[Ця Євангелія] не ставить перед собою сумнівну мету спростувати те,
що написали інші, стверджувати те, чого не було, й заперечувати те, 

що було, користуючись категоричними «так» або «ні»»

Радимо прочитати :)

Сарамаго Ж. Євангелія від Ісуса Христа. – Харків: Фоліо, 2012. – 539 с.

Життя Ісуса Христа. Історія, яка відома кожному і достеменно не відома нікому. Авторське бачення цієї історії настільки відрізняється від церковних догматів, що людям глибоко віруючим читати не рекомендується.

Роман зажив слави одного з найскандальніших у ХХ столітті. Написаний він був у 1991 році. І одразу після виходу в світ «Євангелію…» накрила хвиля різкого осуду. Ватикан не визнав його, назвавши «пасквілем на Новий Заповіт». Заодно з Ватиканом виступали більшість критиків і португальська влада, яка піддала роман цензурі.

У 1998 році роман отримав Нобелівську премію з літератури. Зараз він живе повним книжковим життям: читається, перекладається, перевидається (лише на батьківщині автора він витримав 20 перевидань), і до сьогодні викликаючи суперечки нових читачів. 

Фішка Сарамаго - у його простоті. І це та простота, глибини якої незвідані й безмежні. Він просто бере читача за руку і веде до Назарета двохтисячолітньої давнини – он він видніється у спекотному мареві...

Там, у скособоченій халупі, живуть майбутні батьки Ісуса – Йосип з Марією. Вони тільки-но одружилися і лише звикають одне до одного. Марія вчиться бути смиренною, Йосип – мудрим і відповідальним, як і личить поважному чоловікові. Трохи згодом в родині народжується первісток, який змінить хід історії людства.

Ісус Христос з точки зору Сарамаго - це звичайна людина. Він шукає і не знаходить порозуміння з родиною, він кохає, він гірко страждає від почуття провини за вчинок, якого не скоював. І він не хоче бути Богом.

Бог у «Євангелії…» теж наділений людським рисами, причому, не досить позитивними. І це, м’яко кажучи, шокує…

Впродовж усього роману автор намагається з’ясувати сутність людської провини (гріха): хто винуватий у ній – людина, чи той, хто допустив до такого, і чи можлива спокута провини. 

«Євангелія від Ісуса Христа» не читається швидко. Майже над кожним реченням доводиться зупинятися, обдумуючи. Дещо полегшує сприйняття мова твору. Вона ясна і чітка, але разом з тим – філігранна і вишукана. Авторський стиль Жозе Сарамаго – гурманська насолода для читача.

Для мене особисто роман так і залишиться невирішеною дилемою: з одного боку – без сумніву геніальний твір, з іншого – авторське ставлення до Бога і релігії, яке моя душа зовсім не сприймає. 

Наталія Устименко,
бібліотекар чит. залу Сумської ЦМБ ім. Т.Шевченка