"Ім’я моє шепни – я вітром повернуся"

  «Автограф» Альбіни Батуриної

  
Літературно-мистецький клуб "ГРАНЬ"

18 листопада у відділі літератури з мистецтва Центральної міської бібліотеки
ім. Т.Г. Шевченка в межах міжрегіонального проекту «Сумщина творча. Культура і мистецтво» відбулася презентація творчості Альбіни Батуриної.

 

Це другий з циклу поетичних вечорів, приурочених до виходу у світ колективного збірника «Автограф» сумської обласної літературної студії «Литра.com». До того ж, Альбіна Батурина є також активним учасником літературно-мистецького клубу "ГРАНЬ" при відділі абонементу нашої бібліотеки.

Альбіна родом з Полтави, за фахом педагог. Почала писати з 2010 року. Вже через три роки випустила книгу «Життя як є...», у 2014-му – «Никогда не говори никогда», у 2015-му – «Сміховінегрет».

Друкувалася в сумській періодиці, в альманахах «Каштановый дом» (Київ), «Лава» (Харків), в колективних збірках «Мы» та «Грани слова» (Суми). Захоплюється літературою, мандрівками, фото, психологією та інш.

 

Альбіна Батурина відома сумському читачу в основному як автор жартівливих віршів та гуморесок. На сьогоднішній зустрічі поетеса виступила і як автор ліричних поезій, які прозвучали не тільки в її виконанні, але і у виконанні її колег по літературній студії.

Нагадуємо: кожної наступної середи о 17:00 «Литра.com» продовжить знайомити читачів нашої бібліотеки з авторами збірника «Автограф».

25 листопада відбудеться творча зустріч з Альоною Смірновою.
 

Запрошуємо всіх любителів поезії. Вхід вільний.

Т. Лебідь, О. Кузьміна,

відділ мистецтв ЦМБ ім Т .Шевченка

Альбіна Батуріна. Вибрані вірші

СВІТ МОГО Д‎ИТИНСТВА

Світ мого дитинства – не ліси, не гори,

Не тайга барвиста, не ланів простори.

Мліє хтось від луків, солов’їних співів,

А я шаленію від міських мотивів.

Я пройду неспішно вулицями міста,

Зачарує серце красота барвиста.

Не потрібно гаю, ні степних просторів –

Хай милують очі куполи соборів.

Лише б гріли душу малюків усмішки,

Грілися б на сонці паркові доріжки.

Світ мого дитинства десь тут загубився,

Через скільки років знов мені зустрівся...

Світ мого дитинства – це шматочок неба.
А мені, зізнаюсь, іншого й не треба.

***

НІЖНІСТЬ

Я ніжністю до тебе доторкнуся,

Та йдуть дощі, дарують забуття.

Ім’я моє шепни – я вітром повернуся,

Минулим почуттям даруючи життя.

Я повернуся лагідністю літа,

Втамую біль твій, відверну біду.

У леготі тремтять берези віти,

У спогадах до тебе я прийду.

*** 

РОКИ ІДУТЬ...

Роки ідуть, ідуть роки…

Кружляють стомлено зірки,

Холоне серце – завірюха,

На скроні срібним вітром дмуха.

Сніжинками встеля волосся.

Чи може, то мені здалося?

Зажди, зима, не наступай!

Іще буяє трав розмай,

Іще в душі квітують маки,

Геть осені женуть ознаки.

Холодний вітер, зачекай,

Ласкавих днів не відбирай.

Ще радості дзюрчать струмки,

Нехай ідуть собі роки.