"Яблуневі квіти" Юрія Кирика

Радимо прочитати :)


Кирик Ю. Яблуневі квіти : роман. - Х.: КК "Клуб семейного досуга", 2016. - 192 с.

Львів. Початок ХІХ ст. Найкрасивіше і найромантичніше місто Європи, з присмаком кави і кохання, гостинно відкриває свої обійми...

Роман Юрія Кирика побудований на міцному документальному підґрунті. Вивчаючи архіви, автор розкрив історію Львова ХІХ століття у датах і фактах. На мою думку, прагнення автора показати культурне та мистецьке життя Львова досить переконливе. 

Як пише сам автор: 

«Не претендую на документальність (хоча каркас стоїть саме на ній), не це ставив за мету, а чудо, яке творить любов жінки з чоловіком».

У своєму романі письменник показав дійсно значущі постаті в історії Львова. Це Станіслав Скарбек та Олександр Фредро. 

Станіслав Скарбек — надзвичайно працелюбна, вольова, амбіційна людина, що завжди досягає своєї мети. Його дика енергія втілювалася лише в реалізації неординарних, ризикованих задумів і проектів. Саме він побудував у Львові перший театр. Станіслав приділяв значну увагу розбудові і розвитку Львова та Галичини. 

Граф Олександр Фредро — військовий. Він — натура тонка та романтична, поет. Крім літературних справ, граф активно займається справами всієї Галичини. Наприклад, прокладає залізницю із Львова до Відня, очолює один із підрозділів Національної гвардії.

Із захопленням письменник розповідає про Софію Яблоновську - міщанку польського походження. На початку твору вона постає юною мрійливою дівчиною. Читає романи про кохання і навіть має дитячі страхи — боїться темряви. Життя в батьківському домі здається на перший погляд казкою.

Але дівчина мріє про зовсім інше життя. Далі перед нами постає розумна, вольова, амбіційна жінка, яка прагне вирватися із міщанського середовища. 

Граф Станіслав Скарбек, побачивши Софійку в батьківському обійсті, закохується з першого погляду. Однак, коли вони поберуться, перед ним постане складний вибір — кар’єра, плани, будівництво театру у Львові чи кохана жінка. Дружині граф приділяє мало уваги. Постійно вируючі в голові ідеї, проекти не дають спокою. Другим його коханням так і залишиться театр. А Софійка, мабуть, через свої молоді роки, не хоче зрозуміти захоплень та прагнень власного чоловіка.

З самого початку, мені здалось, що цей шлюб приречений, адже Софійка вийшла заміж із підліткової примхи. Та й різниця у віці робить свою справу. Врешті-решт, вони розлучаються. Потім на її життєвому шляху з’являється граф Олександр Фредро. Він - натура тонка та романтична. Саме з ним Софійка пізнає справжнє кохання, відчуває смак жіночого щастя. 

За словами Юрія Кирика:

«Герої мого роману — кращі представники української галицької інтелігенції. Люди, яких я особисто не знав, але дуже полюбив. Писав про тих, хто втілив мої нездійсненні бажання. Прикликав їх до життя аби кожен з них вчинив те, перед чим сам я зупинився. Це історія народу, така ж легка, як і окреме людське життя, жахливо легке й недовговічне, мов квіт яблуні»

І справді, як яблуня дарує нам свій неповторний цвіт лише раз на рік, так і в житті людина повинна вміти уловити щасливі моменти і насолоджуватись ними.

Аліна Скосер,
бібліотекар-бібліограф відділу ІДРМ ЦМБ ім. Шевченка