Українська інфекція – це дефіцит національної імунної системи

Знайомтесь,
нова книга з фондів нашої бібліотеки ім. Т.Шевченка

 

 

Процюк С. Інфекція. – Брустури: Дискурсус, 2016. – 202 с. - Серія «Золоті письменники України».

Чи можуть суспільства хворіти як люди? Так, звичайно, бо суспільство теж живий організм, він старіє, хворіє і може бути поглиненим іншим організмом, або ж зуміє вилікуватися, стати здоровим і сильним. Головне, щоб вистачило бажання і сил.

Книга "Інфекція" написана на початку 2000-х про молодих пересічних українців і ставить жорсткий і страшний діагноз Україні – країна тотально хвора на своєрідний снід – відсутність національного імунітету, коли організм самознищується, тобто, не бореться із зовнішніми шкідливими проникненнями. 

Як сказав відомий український письменник Василь Шкляр про цю книгу: 

«Інфекція» Степана Процюка – це жорстокий роман про дефіцит нашої національної імунної системи. Це роман про епідемію, яка наскрізь пронизала суспільство. Тому цей твір – дзеркало-безодня, в яке страшно дивитися. А раптом із його темних глибин випливе твоє обличчя?..».

Так, ця книга написана дуже відверто, місцями грубо і, навіть, цинічно-відверто. Але заради порятунку організму чи не є постановка тяжкого діагнозу та лікування саме таким?

Книга Степана Процюка «Інфекція» саме про вірус, про хворобу, яка вразила українське суспільство може ще багато віків тому, можливо ще за часів Гетьманщини. Але якось так повелося, що головною загрозою самих українців завжди була зрада: зраджують українці Батьківщині, своїй рідній мові, своїм батькам і своїм традиціям, зраджують своїм політичним обіцянкам, зраджують дружнім стосункам… 

Чи не знаємо ми як брат зраджує брата, або як поширена у нас подружня зрада, зрада коханню і юнацьким мріям… Наші лікарі «сміливо» зраджують клятву Гіпократа, бізнесмени нерідко кидають своїх партнерів і т.п. Ось саме про це книга «Інфекція», про цю тяжку хворобу, яка вразила більшість українців і ця проблема є чи не найстрашнішою.

Так головний герой цієї книги – Сава Чорнокрил, на перший погляд звичайний непоганий молодий чоловік, зраджує своїм патріотичним юнацьким ідеалам, зраджує віддану, люблячу дружину і врешті планує покинути Україну, що теж є зрадою.

Талановитий і спочатку чесний художник Кирило Орленко, поневіряючись деякий час в безгрошів’ї, зраджує своєму таланту і починає малювати рекламу, відвертий кітч на замовлення багатіїв.

Інший герой - Остап Кисільчук зраджує надії і сподівання своїх батьків-галичан і свого брата, оженившись без кохання, по суті - «продаючись», на дочці багатого столичного генерала.

Скільки таких реальних історій у нас перед очима проходять щодня, кожен з нас назве їх безліч. А хіба не сором Україні, адже ми зараз є свідки того, що попередньому нашому президенту висунуто обвинувачення у зраді України.

Після Майдану Гідності такої книги Степан Процюк вже може і не написав би, українці дещо змінились на краще, але ця інфекція ще не знищена і загроза у нас залишається.

Олена Мартюшова, 
заст.директора Сумської міської ЦБС