неділю, 19 лютого 2017 р.

«Сила м’якого знака або Повернення Руської правди», в якій правдива історія нашої України повертається нам


До бібліотеки ім. Т.Шевченка надійшла цікава
книга з серії «Бібліотека газети «День»


Сила м’якого знака або Повернення Руської правди. – К.: ТОВ «українська прес-група, 2015. – 800 с.


В «Повісті врем’яних літ» відомого Нестора-літописця читаємо: «Киев – мать городов руських» - саме так: з м’яким знаком, тому що тоді була Київська Русь, а не Росія! Руська правда до нас повертається, незважаючи на бажання північної сусідки забрати собі частину нашої історії!

У кожної держави повинна бути своя історія і вона є, правда, іноді історики та політики її перекручують її на свій лад, кому як вигідно. От і забрала Росія у нас ранню частку нашої історії.

В травні далекого 1935 року в Палаті Громад парламенту Великої Британії під час публічних слухань, присвячених ситуації в Україні, відомий британський журналіст-міжнародник Ланселот Лоутон виступив з доповіддю "Українське питання": 
«…У давні часи, починаючи від 1Х століття, мешканці землі, відомої тепер як Україна, називали її Руссю, а себе руськими. Оскільки москвини, цілком інший народ, присвоїли собі ці назви, то справжні руські люди вибрали своїй землі назву Україна, а собі – українці. Вони мали повне право це зробити: нація має право назвати себе… Стару назву, яка була зневажена, відкинули, і в ужиток увійшла нова, яка існувала побіч старої принайми після Х11 століття. Таким чином, претензії Москви до спадку і родоводу України були ефективно відкинуті. Отже, українська проблема – це приклад одного з найбільших політичних шахрайств у нашій історії…».
Історики, соціологи, публіцисти – автори цієї книги, детально описують вкрадені уривки української історії. Наприклад, Андрій Боголюбський з погляду українців вчинив тяжкий гріх – спалив «батьківську хату» місто Київ та виніс із неї одну з головних святинь – Владімірську (в оригіналі – Вишгородську) ікону. А для Росії Боголюбський – герой та канонізований святий. Це - «біблійна трагедія Каїна та Авеля», як сказала гол. редактор газети «День» Лариса Івшина.

Нещодавно в Москві було відкрито монумент Володимиру Мономаху, але ж в історії Москви він фізично не міг бути присутнім, бо Москва була збудована значно пізніше після його смерті! Але Москва так забажала!

В цій книзі йдеться про життя і діяння Володимира Мономаха, про те як він хрестив Київську Русь (не в Дніпрі, а в річці Почайна) та й дата хрещення, яке ми відзначаємо, це друге хрещення, а є ще перше хрещення – раніше ніж офіційно признане. Історики досліджують цікаві літописні згадки про його нащадків князів – дітей Володимира Мономаха, про їх чвари, бої та братовбивства, які ослабили Київську Русь. А потім розбило Ханське іго. Така складна рання історія нашої країни.

Цікавий розділ цієї книги про невиконаний заповіт Ярослава Мудрого та про нього як творця Першого кодексу законів «Руської правди».

Читач знайде в книзі нові історичні факти про древнє місто Херсонес в Криму, про місто Володимир – Стольний град Волині, про Данила Галицького і Олександра Невського та загибель Великого Новгорода, міфи і правду про Мазепу і Богдана Хмельницького та Переяславську Раду 1654 року, про Конституцію Пилипа Орлика та переможні битви Петра Сагайдачного.

Не залишать нікого байдужими матеріали про теорію походження «великоросійського» народу й держави, яку висловив Василь Ключевський, про походження української та російської мов, про першу друковану книгу українців, про Пересопницьке євангеліє та про Миколу Гоголя як історика України та про феномен Степана Бандери.

Тут ви знайдете відповідь, навіть, на таке питання «чому Сталін звернувся до народу не 22 червня 1941 року, а тільки 3 липня 1941», ні не через свою депресію, а тому що... Читайте!

Тож хто цікавиться історією і минулим нашого народу, неодмінно має прочитати цю книгу, яка дасть багато цікавих фактів для роздумів.

Олена Мартюшова, 
заст.директора Сумської міської ЦБС

Немає коментарів:

Дописати коментар