За вікном і в душі
Листопáдово,
Чи то листя, чи рóків
Напáдало?
Чи то дощ, чи сльоза
В склі віконному?
Їде поїзд життя
В одну стóрону.
Їде поїзд вперед,
Не спиняється,
Шлях позаду в імлі
Розчиняється.
У вікні - ще пейзáжі
Осіннії,
А на обрії - клени
Вже в інеї.
Листопáдово скрізь,
Листопáдово,
І коли ж стільки років
Напáдало?
Ольга Грейнер Савич
Немає коментарів:
Дописати коментар