►►► Твори - ювіляри 2019 року ►►► 180 р. повісті «Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка ►►► 160 р. поезії «Ісаія. Глава 35» Тараса Шевченка ►►► 140 р. повісті «Кайдашева сім’я» Івана Нечуй-Левицького ►►► 120 років (1899) з часу виходу у світ новели М. Коцюбинського «В путах шайтана» ►►► 100 р. п’єсі «Наталка Полтавка» Івана Котляревського ►►► 90 років комедії «Мина Мазайло» Миколи Куліша ►►► 40 років роману у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко ►►► 1080 років - «Давид Сасунський» - вірменський героїчний епос (939) ►►► 530 років - Нікітін А. «Ходіння за три моря» (+1489) ►►► 445 років - Федоров І. «Азбука» (1574) ►►► 300 років - Дефо Д. «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо» (1719) ►►►200 років - Гофман Е.Т. «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» (1819) ►►► 195 років - Грибоєдов А.С. «Лихо з розуму» (1824) ►►► 190 років - Погорельский А. «Чорна курка, або Підземні жителі» (1829) ►►► 185 років - Пушкін А.С. «Пікова дама» (1834) ►►► 185 років - Пушкін А.С. «Казка про золотого півника» (1834) ►►► 185 років - Єршов П.П. «Коник-Горбоконик» (1834) ►►► 185 років - Одоєвський В.Ф. «Городок в табакерці» (1834) ►►► 175 років - Дюма А. «Три мушкетери» (1844) ►►► 170 років - Андерсен Г.Х. «Оле-Лукойє» (1849) ►►► 165 років - Тургенєв І.С. «Муму» (1854) ►►► 160 років - Тургенєв І.С. «Дворянське гніздо» (1859) ►►► 160 років - Островський А.Н. «Гроза» (1859) ►►► 160 років - Гончаров І.А. «Обломов» (1859) ►►► 155 років тому вийшла друком навчальна книга для дітей К. Д. Ушинського "Рідне слово" (1864) ►►► 150 років - Салтиков-Щедрін М.Є. «Історія одного міста» (1869) ►►► 150 років - Гюго В. «Людина, яка сміється» (1869) ►►► 150 років - Верн Ж. «20 000 льє під водою» (1869) ►►► 145 років - Джованьолі Р. «Спартак» (1874) ►►► 135 років - Твен М. «Пригоди Гекльберрі Фінна» (1884) ►►► 125 років - Кіплінг Р. Дж. «Книга Джунглів» ( «Мауглі») (1894) ►►► 120 років - Чехов А. П. «Дама з собачкою» (1899) ►►► 100 років - Рід Д. «10 днів, які потрясли світ» (1919) ►►► 95 років - Чуковський К. І. «Муха-Цокотуха» (1924) ►►► 95 років - Олеша Ю. К. «Три товстуни» (1924) ►►► 90 років - Чуковський К. І. «Айболить» (1929) ►►► 90 років - Гемінґвей Е. «Прощавай, зброє!» (1929) ►►► 90 років - Ремарк Е. М. «На західному фронті без змін» (1929) ►►► 90 років - Маршак С. Я. «Вусатий-смугастий» (1929) ►►► 85 років - Треверс П. «Мері Поппінс» (1934) ►►► 85 років - Островський Н. А. «Як гартувалася сталь» (1934) ►►► 80 років - Фраерман Р. І. «Дика собака Дінго»(1939) ►►► 80 років - Паустовський К. Г. «Мещерська сторона» (1939) ►►► 80 років - Пантелєєв Л. «Льонька Пантелєєв» (1939) ►►► 80 років - Гайдар А. П. «Чук і Гек» (1939) ►►► 80 років - Волков А. М. «Чарівник Смарагдового міста» (1939) ►►► 80 років - Бажов П. П. «Малахітова шкатулка» (1939) ►►► 75 років - Каверін В. А. «Два капітани» (1944) ►►► 70 років - Ожегов С. І. «Словник російської мови» (1949) ►►► 70 років - Носов Н. Н. «Весела сімейка» (1949) ►►► 70 років - Кассіль Л. А. «Вулиця молодшого сина» (1949) ►►► 70 років - Казакевич В. А. «Весна на Одері» (1949) ►►► 65 років - Носов Н. Н. «Пригоди Незнайка та його друзів» (1954) ►►► 60 років - Симонов К. М. «Живі і мертві» (1959) ►►► 50 років - Васильєв Б.Л. «А зорі тут тихі ...» (1969) ►►► 45 років - Васильєв Б.Л. «У списках не значився» (1974) ►►►

середа, 12 липня 2017 р.

Чи виходять бібліотекарки заміж? :)



Повість "Бібліотекарки не виходять заміж"
виграла грант Президента України




Київська письменниця Марина Єщенко отримала грант Президента України на видання пригодницької повісті "Бібліотекарки не виходять заміж". Книжка вийде друком у луцькому поліграфічно-видавничому домі "Твердиня".

Марина 7 років працює в бібліотеці Київського національного університету Тараса Шевченка.

- Мене привітали колеги, - каже Марина, - і запитали, хто з них є прототипом, а ще уточнили, чи я поміняла прізвища. Ця повість виграла 3 премію "Смолоскип" - назва була опублікована в різних джерелах — і багато письменників обговорювали її на кшталт: "Боже, яка жахлива тема! Як можна було так дискредитувати бібліотекарів". Люди, які не знали, що я сама працюю в бібліотеці й не відчули гумористичного стилю — взагалі не зрозуміли назви.

- Я намагалась розвіяти міф, що бібліотека це місце, де збираються незаміжні дівчата, які й тільки мріють про жениха, - каже Марина. - У повісті є одна героїня, головна мета якої — щоби її не видали насильно заміж. Адже батьки занепокоєні, що вона досягла віку, "коли вже пора" і за будь-якої нагоди пробують підсунути дочці вдалий варіант жениха. Врешті дівчина починає підозрювати всіх хлопців, що приходять до бібліотеки, що це "кандидати" від батьків.


- На роботі бачу багато цікавих моментів, іноді кумедних, занотовувала історії бібліотекарів, які тут 30-40 років. Публікувала їх у фейсбуку — почали навіть з'являтись прихильники. А в певний момент у мене виникло бажання об'єднати нотатки у один твір виробничого характеру. Тому що медичні, поліцейські — дуже популярні, а от про бібліотекарів якщо щось і зустрічається у кінематографі, то здебільшого про фантастичні реліквії. Вони не мають жодного стосунку до реального життя. І в бібліотеці зовсім не так нудно, як думають люди, - каже Марина.

Головна героїня, бібліотекар Анастасія - фанат своєї справи. Постійно намагається модернізувати і покращити роботу — і через це сперечається з директором, який ставиться до своїх обов'язків "прохолодно". Він у неї закоханий і всіляко намагається дізнатись про особисте життя Анастасії: краде її записник, підслуховує і підглядає. До того ж директор намагається "опікуватись" дівчиною. Один із рушіїв сюжету: здогадки співробітників про те, які стосунки їх об'єднують, і чи вона від нього не вагітна. Кінець книжки буде сюрреалістичним - і директору доведеться змінити свої погляди на роботу і стосунки з людьми.

- Коли я надсилала рукопис в одне видавництво, і вони прочитали частину, то єдине питання, яке задали: В Анастасії буде секс із директором?- каже авторка. - Назвала Головну героїню Анастасія, бо сходила 14 лютого на фільм "50 відтінків сірого" - і він мене страшенно розлютив. Головна героїня Анастейша — до того шаблонна , що я вирішила: в моєму творі вона буде протилежністю. У неї різні нюанси в особистому житті, але поводиться зовсім по-іншому, ніж героїня американської картини. У Анастасії — багато від мене, також в тексті є люди, яких можна з легкістю впізнати серед працівників бібліотеки Максимовича. 


Оповідь ведеться від імені директора, так я намагалася показати розрив між тим, як роботу бібліотеки бачать працівники, які мають безпосередній контакт з читачами, і які займають адміністративну посаду.

Із бібліотечних нотаток:

- Можна завтра забрати замовлення?
- Завтра вихідний, День Конституції.
- А читальний зал на географічному факультеті завтра теж не працює?
- У них теж День Конституції.
- І що, теж вихідний?
- Слухайте, ну ви ж не перший рік в Україні живете, День Конституції - це ж таке велике свято, щороку вихідний, невже ні разу не звертали увагу?
- Так, звісно, я знаю... Просто ця Конституція... Її ж ніхто не дотримується, розумієте?

Немає коментарів:

Дописати коментар