Кожне засідання літературно-мистецького клубу «Грань» – це приємні знайомства, цікава й корисна інформація, обмін досвідом та оригінальними ідеями, і, як традиція, – добре, щире слово про колег по перу. Тому такі літературні зустрічі бажані, довгоочікувані й емоційно насичені, не схожі на попередні...
Перше у 2018 році засідання не було виключенням. Як водиться, підбили підсумки попереднього літературного року, який виявився для гранян досить насиченим та успішним. Про це доповів керівник клубу Віталій Меланич. Він привітав тих авторів, які видали нові книги, здобули чергові перемоги на творчому олімпі. Згадав про найяскравіші презентації, зустрічі, творчі поїздки і побажав не зупинятися на досягнутому.
Про плідну працю членів клубу «Грань» мовою цифр висловилася куратор клубу Антоніна Колієнко, яка зазначила, що із 45 книг, що надійшли у 2017 році до фондів бібліотеки, 14 – від гранян. Це досить солідний внесок,який, є сподівання, доповниться новими виданнями у новому році. Крім того, Антоніна Василівна представила цікаву інформацію, досі маловідому, про засновника МСПУ Олега Бішарєва, по смерті якого було запроваджено літературну премію його імені. Саме її восени 2017 року було вручено за вагомий внесок у літературне життя сумського відділення МСПУ Івану Ліву , ветерану клубу «Грань», з нагоди 80-річного ювілею.
Естафету повідомлень про засновників літературних організацій , що діють на теренах України, продовжив Микола Ремньов. Він детально розповів про непростий життєвий і творчий шлях Юрія Каплана, який стояв біля витоків «Конгресу літераторів України». Йому довелося зазнати чимало переслідувань через політичні погляди, які йшли врозріз із лінією комуністичної партії.
Одним із товаришів Каплана був поет-шістдесятник, дисидент, в’язень радянських таборів, Василь Стус. Тож і шлях до заслуженого визнання був тривалим та нелегким. Однак його творча спадщина заслуговує на більш детальне вивчення.
Із поетичним доробком Юрія Каплана, який свого часу друкувався у всеукраїнських часописах «Дніпро», «Київ», «Вітчизна», присутніх познайомила Ольга Нестеренко. Зокрема вона звернула увагу на українські переклади Вікторії Богуславської. Знову ж таки особливу увагу привернули рядки, присвячені Василеві Стусу, якому на Різдво виповнилося 80 років від дня народження.
Після тривалої перерви до клубу завітала оригінальна мисткиня – композитор, поетеса, прозаїк, художник, фотограф – Олена Чернова.
Як чудовий гід-оповідач, вона у захопливій формі провела екскурсію «світом своїх захоплень». Мабуть, немає такого виду високого мистецтва, до якого б ця непересічна жінка не зверталася. Це і балет, і живопис, і музика, і література, причому в різноманітних формах і жанрах.
Амплітуда її творчого доробку – від гумору й сатири до фентезі у прозі; від пісень до п’єс та опер у музиці . Головне, що рухає її невситиму творчу натуру, – бажання «створювати духовне добро». Саме воно є рушієм гармонії й поступу. Відтворення життя – реального чи уявного – основне завдання, яке ставить перед собою Олена Чернова.
На підтвердження своїх слів вона показала ранній автопортрет, запропонувала послухати п’єсу для органа, присвячену квітці, показала свої оригінальні фотороботи із серії «Ляльки в місті», презентувала збірки, які видала протягом двох останніх років.
Присутні мали задоволення не тільки дізнатися більше про досягнення й життя Олени Чернової, а й задати їй питання, які найбільше зацікавили учасників зустрічі.
Приємно відзначити, що мистецьке життя «Грані» набирає обертів уже в новому 2018 році. Підтвердженням цьому стали запрошення на літературний вечір «Поезія з ароматом снігу» від Надії Фурзенко та на презентацію нової збірки від Ірини Булахової.
Під завісу засідання прозвучали нові твори Миколи Ремньова, Валентини Кривенчук, Олександра Сердюченка, Юрія Оша, Тетяни Прус, Миколи Балабана, Ольги Воробйової, Надії Фурзенко, Альбіни Батуріної, Богдани Гусак, Ірини Булахової, Луїзи Кривопішиної, Віталія Меланича.
Богдана Гусак,
прес-секретар літературно- мистецького клубу «Грань»
прес-секретар літературно- мистецького клубу «Грань»
Немає коментарів:
Дописати коментар