* * * Твори - ювіляри 2018 року * * * 665 років (1353) збірці новел «Декамерон» Джованні Боккаччо * * * 485 років (1533) роману «Гаргантюа і Пантагрюель» Франсуа Рабле * * * 425 років (1593) п’єсі «Приборкання норовливої» Вільяма Шекспіра * * * 195 років (1823) історичному роману «Квентін Дорвард» Вальтера Скотта * * * 190 років (1828) поемі «Полтава» Олександра Пушкіна * * * 185 років повісті «Конотопська відьма» Григорія Квітки-Основ’яненка * * * 185 років (1833) роману «Євгенія Гранде» Оноре де Бальзака * * * 220 років (1798) сатиричній поемі «Енеїда» І.П.Котляревського (перша публікація)* * * 200 років (1818) роману «Роб Рой» В.Скотта * * * 200 років (1818) поемі «Паломництво Чайльд Гарольда» Дж. Г.Байрона * * * 180 років (1838) п’єсі «Наталка-Полтавка» І.П.Котляревського * * * 180 років (1838) роману «Пригоди Олівера Твіста» Ч.Діккенса * * * 170 років (1848) роману «Домбі і син» Ч.Діккенса * * * 170 років (1848) роману «Ярмарок марнославства» В.Теккерея * * * 150 років (1868) роману «Діти капітана Гранта» Ж. Верна * * * 140 років (1878) повісті «Микола Джеря» І.С.Нечуя-Левицького * * * 140 років (1878) роману «П’ятнадцятирічний капітан» Ж.Верна * * * 130 років (1888) п’єсі «Сто тисяч» І.К.Карпенко-Карий * * * 120 років (1898) фантастичному роману «Війна світів» Г.Уеллса * * * 90 років (1928) роману «Людина-амфібія» О.Р.Бєляєва * * * 90 років (1928) роману «Дванадцять стільців» І.Ільфа та Є.Петрова * * * 90 років (1928) повісті «Мина Мазайло» М.Г.Куліша * * * 80 років (1938) роману-фентезі «Хобіт, або Туди і Назад» Дж. Р.Р.Толкієна * * * 50 років (1968) роману «Собор» О.Т.Гончара * * * 50 років (1968) роману «Диво» П.А.Загребельного * * *

30.01.18

Юрій Миколайович, дякуємо за те, що були з нами…


31 січня - 80 років від дня народження Ю.М.Царика
(1938 – 2014) - прозаїка, поета, тележурналіста, члена НСПУ, лауреата премії ім.М.Хвильового

Згадуємо, ми бібліотекарі, Юрія Миколайовича Царика завжди із великою вдячністю і повагою. Його ми вважали своїм другом, другом нашої бібліотеки.
Це була людина дуже порядна і високоморальна,
для нас - моральний камертон.





Завжди тактовно і стримано відповідав на наші запитання, нічого не нав’язував, багато дечого корисного підказував, нам рекомендував почитати деяких нових авторів. Саме він звернув нашу увагу на літературознавця Петра Сороку, його «Денники», на його рекомендації по новим авторам сучасної української літератури. Від Ю.М.Царика ми вперше дізнались про Мирослава Дочинця, творів якого 10 років тому ще не мали в наших бібліотеках. А тепер М.Дочинець один з найбільш читаних авторів серед наших читачів…
Долай книжки, як марафонський біг –
І марнота, як тьма, проясниться тобі.
Читай і думай, думай і читай
Життя - короткий і цікавий тайм.
Із останньої книги "Прощання без прощання"

Юрій Миколайович був багаторічним читачем бібліотеки ім.Т.Шевченка. Читав серйозні твори довго, вдумливо читав і завжди коментував, якщо хтось запитував його відгуки на прочитане. Я теж рекомендувала Юрію Миколайовичу нові книги, наприклад, однією з останніх книг з наших фондів прочитаних ним була переписка Оксани Забужко з Юрієм Шевельовим «Вибране листування на тлі доби». Цю книгу він оцінив гідно.



Дружив Ю.Царик з нашою бібліотекою багато років. Майже кожну свою нову збірку Юрій Миколайович презентував в нашій бібліотеці ім.Т.Шевченка. Завжди був дуже делікатним, боявся, що його творчість нікому не потрібна, не зрозуміла, заважка. Говорив нам: «Мої книжки нікого не розважають і не обслуговують». 



Був дуже скромним. Нікого ні в чому не переконував, за нього говорили його твори – короткі і промовисті новели, чесні і вивірені вірші, роздуми, сатира тощо. Насправді, його твори були взірцем правди, справедливості і творчої відвертості. Недарма мав почесне звання лауреата премії великого Українця - Миколи Хвильового.



Ніколи не забуду його відверту розповідь про свою творчу позицію в читацькому клубі «Літературна кав’ярня» в бібліотеці-філії №17. Це була одна з останніх зустрічей Юрія Миколайовича з нашими читачами і бібліотекарями. Довго не відпускали ми його, багато з ним розмовляли про все, фотографувалися… 



Останній раз зустрілась я з ним на «Петровських читаннях» 24 травня 2013 року в Сумському державному архіві, де Юрій Миколайович ділився спогадами про свого друга – краєзнавця Г.Петрова. Запала в душу тоді його фраза: «Не поцінована за життя людина живе тільки в пам’яті унісонних душ». Це було сказано і про Петрова, і, мабуть, про самого себе. Вони обидва були із покоління шестидесятників, покоління «перекритого кисню», які не змогли повність себе реалізувати і не були гідно оцінені сучасниками. 



Згадую, як після цього заходу йшли разом з ним пішки, бо по дорозі: він - додому, я - до бібліотеки ім.Т.Шевченка. Говорили про його творчі плани, більше – я про те випитувала, просила його написати спогади про його минуле і про своїх друзів, адже так багато знав і так багато залишилось в його думках, не викладених на папір. Запрошувала його приходити в нашу бібліотеку, а він був вже хворим – йому було дуже важко ходити, та все ж обіцяв. Та прийти вже, нажаль, не зміг…
Люблю життя. Банально, а люблю
Усенький світ. Він менший, ніж душа.
Любов - це біль, який побуть молю,
А дні мої возлюблені спішать...

Яка безвічна в світі круговерть!
Вітри вертають ті, що вже були.
Від болю тіло нам рятує смерть...
Ну, а душа - і в вічності болить?
Із останньої збірки "Прощання без прощання" 

В альбомі бібліотеки ім.Т.Шевченка зберігається останнє фото Ю.Царика, яке передала нам його дружина. Галина Іванівна через кілька місяців після відходу Юрія Миколайовича в небуття презентувала в бібліотеці ім.Т.Шевченка його тоді ще не надруковані останні вірші із збірки «Прощання без прощання». Згадувала, як він спішив їх писати, спішив, як сам казав «виконати свою місію», щоб донести людям все пережите і наболіле в своїй душі. Чи все встиг, ніхто не знає… Дякуємо за те, що встиг…


Всі книги Ю.Царика знаходяться в краєзнавчому фонді наших бібліотек і зберігатимуться вічно. До нинішнього ювілею в бібліотеках Сумської міської централізованої системи організовані тематичні виставки книг Ю.Царика, проводяться літературні години, огляди його творчості, спогади про нього. Для читачів різного віку відбуваються перегляди віртуальних виставок, бук трейлерів, підготовлених нашими бібліотекарями. На Фейсбуці та блозі ЦМБ ім.Т.Шевченка до ювілею Ю.Царика підготовлені бібліотечні матеріали про його життя і творчість. В «Літературній кав’ярні» бібліотеки-філії №17 готується вечір спогадів…



Вірш відстогнав в душі моїй тремтінній.
А в книжці, як листок з гербарію, мовчить.
Десь є душа у світі самотинна,
В якій він раптом унісонно закричить,

Коли вона, осяяна словами,
Почує вірш, який її, як долю зве, -
Розквітне диво над всіма дивами –
Листок гербарний в книзі оживе.


Із останньої збірки "Прощання без прощання"







Маю надію, що Юрія Миколайовича ще довго не забудуть, що книги його читатимуть в наших бібліотеках і все більше людей оцінять його гідно, як того він заслуговує. А заслуговує він на дуже високу оцінку, бо Ю.М.Царик і в творчості, і в житті – це особистість унікальна, почитайте і переконаєтесь.


Олена Мартюшова,
заст. директора Сумської ЦБС