середа, 20 лютого 2019 р.

Людина з легенди: С.В. РУДНЄВ

До 120-річчя з дня народження С. В. Руднєва

16 лютого 2019 року
в Центральній міській бібліотеці
ім. Т. Г. Шевченка відбулася зустріч
  по вшануванню пам’яті легендарного комісара Сумського партизанського з’єднання С. В. Руднєва. 







Відкрила зустріч коротким вступним словом завідуюча абонементом бібліотеки А. В. Колієнко. Вона надала слово члену Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», яку очолює Д. В. Стус, автору роману «Таврований» про С. В. Руднєва, М. О. Ремньову.



Микола Омелянович передав велику подяку присутнім від онуки комісара Ірини Юр’євни Руднєвої за те, що не забувають славетні сторінки життя її діда. Вона побажала успіхів у їх благородній діяльності. Ці слова були зустрінуті оплесками. 




Продовжив зустріч за круглим столом О. М. Корнієнко – член правління Національної спілки краєзнавців України, голова Сумської ОО НСКУ, який нещодавно повернувся з АТО.






Він декілька років працює над документальною книгою про Семена Васильовича. Тож дуже детально, в подробицях, розповів про життєвий шлях славетного земляка.





М. О. Ремньов у 2014 році видав роман «Таврований». На жаль, українською мовою лише в електронному варіанті. Тому він познайомив присутніх з російськомовним, паперовим, варіантом книги. 



Ось що написав про роман «Таврований» заступник голови ВТС КЛУ (голова спілки Д. В. Стус) Марат Володимирович Страковський:
«Таврований» (Суми, «Джерело», 2014 рік), присвячений життю одного з керівників партизанського руху в Україні Семена Руднєва. Можу сказати, що книгу читав з великим інтересом, і вважаю, що саме така, неупереджена, чесна література сьогодні дуже багато важить у контексті збереження неспотвореної історії про події та людей, які зробили внесок у визволення нашої країни від фашизму. Безумовно, цікавий і літературний жанр, в якому написана книга – це скоріше не збірник документів, не сухий виклад фактів про життя Руднєва, а повноцінний художній роман, заснований на зібраних автором фактах про життя партизана-героя і написаний якісною літературною мовою…».
Інші читачі також справедливо відзначають, що це – одна з найбільш правдивих книг про партизанський рух і про Другу світову війну в цілому. Роман явно історичний, він побудований на багатому документальному матеріалі, чесно, правдиво, об’єктивно відтворює події, які відбувалися в той час. 

У своєму виступі автор сказав, що роман складається з п’яти глав: «Запаморочення від успіхів», «Партизанська вольниця», «Під ковпаком у Москви», «Нерівний бій», «Останній маневр комісара». Коротко познайомив зі змістом кожної глави.




Роман побудований за новими даними, які були недоступні за часів існування Радянського Союзу. Тому він на сьогодні не має аналогів. Його можна порівнювати лише з книгою «Комиссар нашей жизни» П. О. Брайка. Але цей автор головну увагу зосередив на обставинах смерті Семена Васильовича. 

М. О. Ремньов повно і правдиво розповів про життя С. В. Руднєва на Далекому Сході, в тому числі про п’ятирічний період будівництва фортеці в Де-Кастрі, де велику увагу приділяв створенню нормальних соціально-побутових умов для бійців.





Лютнево-березневий пленум ЦК ВКП (б) 1937 року вніс корективи в життя полкового комісара. Від нього вимагають шукати в гарнізоні ворогів народу і здавати їх НКВС. Руднєв з такою політикою партії не погоджується, не хоче відправляти до в’язниці невинних людей. У червні відбулися збори партійних організацій гарнізону, які визнали роботу по вирішенню лютнево-березневого пленуму незадовільною.




Руднєва переводять до Хабаровська, у Першу будівельну військову бригаду, а в лютому 1938 року кидають до в’язниці. Лише стійкість, мужність дозволяють Семену Васильовичу протриматися до жовтня 1939 року, коли в Кремлі зрозуміли: починається Друга світова війна, а командний склад Червоної армії знищений. Суд виправдовує Руднєва, але він залишається ворогом системи на все життя.

Коли починається війна з фашистською Німеччиною, С. В. Руднєв разом з сином Радієм йде в партизани. Він стає комісаром об’єднаного Путивльського загону. Партизани воюють без зв’язку з Великою землею, на свій розсуд. Уже в цей час Семен Васильович визначає стратегію і тактику діяльності народних месників.




Він створює Сумське партизанське з’єднання. Проводить рейди на окупованій території. Категорично забороняє вступати у зустрічні бої. Береже життя бійців. Після кожного рейду дає змогу відпочити, піклується про соціально-побутові умови для особового складу...Але в той же час з його подачі прийнятий закон двісті – розстріл на місці, який вимагав дотримуватися жорсткої дисципліни, ставив заслон мародерству.
Про це розповідається в главі «Партизанська вольниця».





Коли в жовтні 1942 року у Сталіна в кабінеті зібрали партизанських командирів, на столі лежала карта рейдів сумських партизанів і слово першому надали їх командиру С. А. Ковпаку. Досвід сумчан переймали інші партизанські угрупування.
Після повернення командира з Москви Сумське партизанське з’єднання відправилося в рейд на правобережну Україну. І з честю його провело. 

Про це автор розповідає в главі «Під ковпаком у Москви». Він просліджує життя партизанського комісара до його вбивства. А потім розповідає про вихід з’єднання з Карпат.

Дуже емоційно, з болем у голосі виступив на заході кореспондент газети «Правда України», керівник Сумської обласної телерадіокомпанії в минулому В. К. Савченко. 



Це він у 1989 році вперше розповів у газеті «Правда» про судову справу на Далекому Сході, коли Семен Васильович сидів у Хабаровській в’язниці. Віктор Кирилович також першим написав про трагедію сім’ї Кифяків, де помер Радик Руднєв.




Тому він обурився, що ні на рівні країни, ні на рівні області про 120 річницю з дня народження нашого земляка мало хто згадує. Про військово-патріотичне виховання в навчальних закладах чомусь забули. Це при тому, що на Донбасі продовжують проходити військові дії. 


 

Своїми думками з приводу 120 річниці з дня народження С. В. Руднєва також поділились редактор районної газети «Вперед», Почесний журналіст України О. І. Гончаров, полковник у відставці, голова комітету ветеранів праці, дітей війни Сумської області І. М. Коровай.

Виступили і задали питання Н. М. Позняк, О. М. Лагутін, В. Л. Кірейчук та інші.


Р. Бідненко 










М.О. Ремньов розповідає про свій роман "Таврований",
присвячений С.В. Руднєву



Немає коментарів:

Дописати коментар