"Поліські акварелі": Віктор МАКУКІН

Представляемо творчість

Віктора МАКУКІНА -

у збірці "Поліські акварелі" 

 

Віктор МАКУКІН. Бесценное время //
Полесские акварели: Сборник стихов – Суми: ВД «Білий птах», 2017 – с.93-106.

Віктор Макукін народився на Брянщині. З шести років - вихованець Суземського дитячого будинку. 

Після служби в армії закінчив Літературний інститут імені М.Горького. Більшу частину своєї трудової діяльності присвятив журналістиці.


Близько 40 років живе в м. Середина-Буда і вважає його другою малою батьківщиною.


Член СПР, лауреат літературної премії імені Миколи Мельникова. Автор п'яти збірок віршів.

Бере активну участь у літературному житті Серединобудщини.

* * *

На окошке - кресты -

По стеклу из тетради дорожки.

Словно Бог мог спасти

Нас в отчаянный год

             от бомбежки!

И - поверите, спас!

Мы об этом не скоро узнали... 

Лишь на Яблочный Спас

От антоновок окна стонали.

И запомнилось мне,

Будто это увидел с горы я: 

Крест - и бабка в окне, 

Как Пречистая Дева Мария...

* * *

Лес! На листке отметь -
у клёна листок попросим.
Из дома я вышел - в шесть,
с тобой повстречался - в восемь.

Словом, не опоздал.
За то, что к тебе спешу я,
мне не давай медаль
ни малую, ни большую.

С тобою я не был лжив;
Как хлебом, делился словом.
Когда ж я уйду, положи
на грудь мне
             листок кленовый...

Чтоб в холода и в зной,
под корою земною,
билось рядом со мной
сердце твоё лесное.

* * *

Счастье утреннее не сглазь.
Слышишь, душа поёт,
когда, лучами облокотясь
                о землю,
                      солнце встаёт.

Привет вам, речка, и луг, и лог,
вновь сердце к вам гать мостит.
Минным взрывом
                 из-под сапог
                      жаворонок взлетит.

Забарахлили мои часы,
по солнцу, что ли, сверять?
И на осколки цветной росы
рассыплюсь я - не собрать...

• Читати вірші Віктора МАКУКІНА у збірці "Полесские акварели"