Минає липень... Тихо навпрошки
Піде стернею під пташиний гомін,
Де серпень кóпи ставить заввишки
Під хмари, що чіпляються за комин.
Сховався промінь в росах золотих,
В медовім різнотрав'ї п'є мохіто...
На літнім тлі ще серпень вкине штрих -
Потішить трішки сонячним зенітом.
І сонця жар утомою спаде
Під журавлиний гомін стоголосий.
Під помах вітру - в жовте і руде
Перефарбує листя панна осінь.
Ніна Юрченко
Немає коментарів:
Дописати коментар