Трохи зимової поезії: Сергій Жадан

 

...натомість зима — щедра пора присвят, пора переходу на інше письмо, пора перехожих, до яких говориш із обережною безтурботністю, як говорять із дітьми в лікарняних палатах.

Цієї довгої-довгої зими, в містах, де снігопади звалюються на голову гамірно, мов племінники на роковини смерті когось із рідних,

 

 

 

 

в часи, коли нічого не важить
наша особиста недовіра до світу,
станьмо разом до музики, станьмо до співу,
прошиваючи ранок ниткою голосу:
дякуємо вам, будівничі зими,
за ваше грудневе просвітництво,
за принесені вами знання
про вбивчий жар поцілунків на вітрі,
дякуємо вам, птахи суботніх дерев,
ваша криклива самотність — як застереження
всім легковажним, хто забуває про клятви,
які давалися серед ночі в безголосих готелях.
Дорога через поле,
повз міст і лікарню,
в бік металевої скрині вокзалу.
Чоловіки розчищають дорогу, прибирають сніг,
перекладають його з місця на місце,
ніби перекладають святе письмо з грецької на нашу.

 

 

👉Жадан С. Список кораблів. -  Чернівці, 2020.
(книга є на дорослому абонементі ЦМБ ім. Т. Шевченка)