Історія розсказана у книзі - особлива. Вона не схожа на інші книги своєю формою подання - у формі листів - і стовідсотково переконує читача, що епістолярний роман може виявитися напрочуд захопливим.
До того ж,
наскрізь пронизаним тонким англійським гумором.
Молода письменниця Джулія шукає ідею для написання своєї нової книги. І знаходить її завдяки жителям острова Гернсі, які постраждали від окупації під час Другої світової війни. Вона знайомиться з учасниками "Клубу любителів книг та пирогів з картопляного лушпиння" і відправляється на острів аби ближче поспілкуватись із ними та спробувати незвичайну страву. І подорож дарує їй значно більше, ніж вона сподівалася.
Ця історія просто необхідна для прочитання. Вона розповідає, що навіть під час війни люди читали, аби забутися та перебути те страхіття, що робилося навколо і не втратити людське.
А це, на жаль, стало вкрай актуальним для нас зараз під час ворожої навали.
Розповідає Наталія ДМИТРАКОВА
Немає коментарів:
Дописати коментар