Богдана ГУСАК. Мрія: вірш дня

Гіллям лапатим обіймає втома.

Розжарена буржуйка гріє бік.

А думка верховодить: – Як удома

Новий без мене зустрічають рік?

Його назвати мало «аномальним» –

подібного ще досі не було. 

 

 

 

 

Схиляюся і жестом театральним

розбухлі берці ставлю у тепло.

Цитуючи когось (цивільна звичка),

знімаю й «чепурю» бронежилет.

Інтимно мерехтить окопна свічка –

з життям колишнім врешті тет-а-тет.

Воно у серці – справжнє, незабутнє –

мистецький простір, спорт і універ.

«На паузі» – ідеї на майбутнє.

Приціл, гачок зі спуском – на тепер.

Є мрія повернутися додому

і в мирі зустрічати рік новий....

Поринувши в дрімоту невагому,

знов чую залпи й вигуки: «Живий!»

02.01.2023