Ірина БУЛАХОВА. Весняний вірш: вірш дня

Похмурі дні, посічені вітрами,

пронизані безвихіддю та болем,

закінчились, нарешті. І поволі

природа повертається до тями.

 

 

 

 

 

Усе частіш, розсунувши громаддя

свинцевих хмар, свій лик являє сонце

і проліски здивовані: "А що це?",

розплющують блакитні оченята.

Ловлю верткий промінчик, ніби рибку,

і попри хаос, біль, розруху, втрати

знайду в собі сміливість усміхатись

назустріч сонцю крізь помиту шибку!