Літо вже відгоріло, серпень застиг в серпанку.
Хмар повстяні вітрила
напнуто спозаранку.
Сонце немов зотліло,
хоч і пашить ще жаром...
Вересень тихо й сміло
сунеться понад яром.
Он він іде утішно,
вниз погляда відкрито,
де ручайком неспішно
в море спливає літо...
Немає коментарів:
Дописати коментар