відчую,
як їй холодно,
як тремтить вона
від подиху сівера
і тулиться до матінки-землі,
від якої ще йде лагідне тепло.
Як побачу приморожені квіти,
відчую,
як важко вони дихають,
як з останніх сил
тримаються за життя
і хочуть зберегти свою вроду.
Як побачу в небі пташиний клин,
відчую,
з якою журбою
покидають птахи
рідний край,
як лякає їх довгий переліт
і як хотілося б залишитись…
Як все це побачу,
відчую
осінній настрій
в обіймах похмурого ранку,
непривітного сірого неба
і холодних сльозинок дощу
на склі мого вікна…
4.10 2023
Немає коментарів:
Дописати коментар