Осінь у Кракові. Пахне опалим листям -
пряно, аж терпнуть уста, і ледь-ледь гіркаво.
Площа центральна.Смакую неспішно каву.
Сонце, зібравши останнє тепло ласкаве,
сипле з долонь на бруківку, мигтить плямисто.
День вихідний. Стоголосо вирує місто.
Натовп строкатий - такі ж, як і я - пілігрими.
Мабуть і їх кличе в подорож хтось незримий.
Бродить, нуртує...І десь уже зріють рими -
як пензликом осінь фарбує в багрянець листя,
розвішує сиві тумани... Давно знайома
одвічна тема...Згадалося рідне місто -
де землю дбайливо укривши багряним листям,
для мене викохує кущ хризантем вогнистих -
посестра-Осінь, що чекає на мене вдома.
Немає коментарів:
Дописати коментар