Надворі грудень. Ходять змерзлі тіні
Попід вікном, шукаючи тепла.
Останні квіти - кралечки осінні -
Колючий вітер спалює дотла.
На те він й грудень - наш щорічний фініш.
Клубок подій густа ховає мла...
Брильянтами блищить на вітах іній,
Й журба мого торкається чола...
Знать, місія така його одвіку:
В собі ховати думи потайні,
Вкривати землю білою габою,
Сніжинок насипаючи без ліку...
Та нині в нас тяжкі і чорні дні.
Чийсь ранок завтра розпочнеться з болю...
Мусієнко Ольга (Запоріжжя)
Немає коментарів:
Дописати коментар