Про місце Міцкевича в культурі ХІХ ст. розповідає в новому подкасті відомий сумський музикознавець Ганна Приходько.
Приємного прослуховування!
Поет, візіонер, публіцист та громадський діяч, один із найвидатніших митців епохи романтизму - Міцкевича порівнюють із Джорджем Байроном та Іоганном Гете.
До найвідоміших творів Міцкевича належать поетичні збірки «Балади й романси» та «Кримські сонети», поема «Конрад Валленрод», драма «Дзяди» й національний епос «Пан Тадеуш».
Міцкевич надихав живописців і графіків (ілюстрації до його творів виконували, зокрема, Ґерсон, Андріоллі, Смоковський, Лессер), композиторів (музику писали, зокрема, Шопен, Монюшко, Шимановський, Падеревський, Чайковський, Римський-Корсаков).
Робилися спроби перекласти «Пана Тадеуша» мовою театру і кіно. Мєчислав Котлярчик поставив його у формі живих картин (Краків 1945). Адам Ганушкевич створив телевізійний серіал (1970-71); у 1928 році Ришард Ординський зняв фільм, а у 2000 році — Анджей Вайда. Фільм Вайди отримав широке визнання у світовому кіно.
Сам Міцкевич, часто як символ поета-національного пророка, був героєм портретів, зображень і медальйонів (його увіковічнили, серед інших, Валентій Ванькович, Юзеф Олешкевич, Норвід, Делакруа).
Найвідоміші пам’ятники Міцкевичу нині знаходяться у Варшаві (Ципріан Ґодебський), Кракові (Теодор Ріґер), Познані (Базилій Вуйтович) і Парижі (Еміль Антуан Бурдель).
Немає коментарів:
Дописати коментар