У моїх вишиванках – вся доля:
І недоспані ночі, і дні,
І любов, і незламная воля,
І умілії руки мої.
За стібочком – стібочок… Так дружно
Укладаються на полотні.
Хоч буває із часом натужно –
Результат дає радість мені.
А натхнення своє я черпаю
Із матусі старих рушників…
Були ночі недоспані – знаю,
Тож нема в вишиванок років.
Та майстерність, що взята від мами,
Гріє душу і серце моє…
Будуть жить вишиванки віками –
Невмируща чарівність в них є.
© Любов Шемчук
Немає коментарів:
Дописати коментар