Богдана ГУСАК. Вродився щойно день: вірш дня

Ні пари з вуст - вродився щойно день!

Біляве сонце – в сизім сповиточку.

Рожеві рученята. Знов сорочку

легку-легку зіткав туман. «Тень-тень!

Цінь-цінь!» – слабке між листя і гілок,

 

 

 

зміцнівши, стало хором стоголосим,

злетіло ввись. Замерехтіли роси,

в серцях квіток зволоживши пилок.

У строї золотому – небозвід.

- Шелесь-шелесь! – це соняхи у полі,

немов почесна варта. Жовточолі,

як завжди, обернулися на схід.

(С) Богдана ГУСАК