Простоволоса і без парасолі.
Цю пору хочу випити до дна,
Насолодитись доп'яна, у волю.
Із вереснем побути віч-на-віч,
Наговоритись із принишклим садом,
Відчути дотик вітру біля пліч,
Не дати шансу жодного надсадам.
І наперед не стану заглядать,
У вересні погідно і так тепло!
Скупаю самість в огниві багать
І яблуком злікую душу стерплу...
Любов Грушник
Немає коментарів:
Дописати коментар