Леся ХАРЧИШИН. Найвища нота болю: вірш дня

Не кожен біль спроможний відболіти.
Є той, з яким уже довіку жити...

Оговтується від удару нині місто Лева,

Чорніють згарища у глибині розширених зіниць,

День вересневий... Жити треба, жити треба,

А ми вже вкотре: "як" питаємо у неба і зірниць. 

 

 

У багатьох сьогодні на сніданок гострий біль,

Той,що залишИвся від вчора й позавчора,

Той, що з прожитого у день сьогоднішній забрів,

Пульсує аритмічно. Суми. Харків. Львів. Полтава...

Найвища нота болю. Розпач і безмовний крик...

Народжений він не учора і не позавчора...

Йому вже йде одинадцятий рік...

Непрощеними згинете кати-потвори.

Леся Харчишин

05.08.24