Відчуттям захмарного щастя, НапрочУд невимовно-ніжним,
Тихий шелест барвистого листя
І твій крок неквапливо милий.
Обережно у спину чемно
Вітерець підганяє осінній.
Маєм жовтень з тобою, не червень,
І доволі гарячі обійми.
Твої очі блакитно-винні.
До смаку на губах горобина.
Жовтень-жовтень, який щасливий!
Може осінь мені завинила?
Наталія Соловір
Немає коментарів:
Дописати коментар