Відкрию я вікно у свою осінь
І їй скажу... Привіт, красуня.
Пташина зранку вже мені голосить
Її гніздечко, де старенька груша.
Вдихну я зранку свіжого повітря
Воно в цю пору пахне особливо
То прохолода... ця така осіння.
Холодні роси скрізь усе покрило.
Дерева одягнулися в багрянець
Вітер-пустун поволі їх зриває.
Із ними закружляє в танець...
І сонце з неба світить так ласкаво.
Стою біля вікна... любуюсь видом
І каву п'ю маленькими ковтками.
І кожна осінь як прекрасне диво.
Стаю меланхолійна вже з роками.
Halina Bilchak
22.09.2024.
Немає коментарів:
Дописати коментар