Анатолій ЛУГОВСЬКИЙ. Обман: вірш дня

Похмурий світанок.

Заплакана осінь в аскезі...

Вологим лахміттям

лягає на землю туман.

 

 

 

 

Голісінькі зовсім

кохаються з вітром берези.

Спалахує жаром калина...

Та це - візуальний

обман...

Вона не зігріє.

Вогонь її ягід холодний...

І ти не зігрієш,

бо твій поцілунок,

мов лід...

Я мовчки дивлюсь

на твій обрис

кокетливо-модний...

А серце підказує:

вже повертатися слід...

Осінній світанок.

Диск сонця розігрує ролі --

холодним промінням

розсіяти прагне туман...

...Я думав, що ти -

подарунок прекрасний

від долі.

Та згодом

прийшло розуміння -

наївний обман.

 

А. ЛУГОВСЬКИЙ

13.11.2024 р.