Анатолій ЛУГОВСЬКИЙ. Про осінь: вірш дня

Вчора ще зелене,

нині, бач, черлене ---

листя, що толочить

хмурий листопад...

 

 

 

 

 

 

В золоті - берізки,

в помаранчі - клени.

Вже не за горами

білий снігопад...

Наче все за планом:

дощик барабанить,

вітер лист опалий

у покіс згорта,

смикає за віти...

(Неслух хуліганить).

Сумом світ накрили

мряка і сльота'...

... Я проснувся рано.

Навкруги' - тумани.

Сива прохолода

зирить у вікно...

Тільки дуб могутній

ще стоїть в жупані,

а дерева інші

роздяглись давно...

Затишку немає.

Із-за небокраю

Сонце виглядає

крізь вуаль хмарин...

Листя догорає.

Осінь проводжає

у мандрівку дальню

журавлиний клин.

Анатаолій ЛУГОВСЬКИЙ

4.11.2024 р.