Сіре все навколо і вологе...
Сніг вчорашній зник серед кущів.
Стрічкою брудною мчить дорога.
Дзьобають калину горобці...
Ось така безрадісна картина...
Грудень знову бавиться теплом.
Мокре листя сипле, мов з корзини,
Дуб старий, здійнявшись над селом...
Він останній, хто втрачає шапку,
Зшиту з помаранчевих листків...
Бо ж зима... По осені вже - крапка.
А по літнім дням - і поготів...
У душі така ж стоїть "погода",
Йде війна... І настрій - казна що...
Нині, бач, не веселить природа -
Замість сліз, ще додала дощу...
"Ох, і грудень! - дорікають люди, --
Міг би нас побалувать сніжком..."
... На Різдво усі чекати будуть :
Може, мир засяє за вікном!..
А. ЛУГОВСЬКИЙ
10.12.2024 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар