Богдана ГУСАК. Лесине кохання. Триптих

25 лютого  1871 року народилась
Леся Українка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТРИПТИХ

 

Якби я не була українкою,то хотіла б бути грузинкою.

Леся Українка

 

Нестор ГАМБАРАШВІЛІ

 

– Якщо дарунок, то – кинджал! –

із вуст піднесено злетіло.

Для грації доволі сміло.

Максималізм? Бунтарський шал?

А скільки запалу в очах!

Оце дівчатко слабосиле,

на перший погляд ніжне, миле,

насправді воїн. Ще б меча!

В уяві пронеслось на мить:

вона, мов д’Арк, що вірна війську.

Всміхнувся в бороду: грузинську

ця «Орлеанська діва» вчить.

Булатний гострий талісман

з яскравим сонцем Батьківщини

із рук гарячого мужчини –

кохання чи самообман?

В зворотний бік зробивши крок,

в сльозах старий Гамбарашвілі

збагнув на Лесиній могилі,

що в серце їй загнав клинок.

 

25.02.2025

 

Сергій МЕРЖИНСЬКИЙ

 

В чужому місті – гіркота і щем:

в гарячці смерть ладнала домовину.

Вона була для нього тим плющем,

що стійко під пронизливим дощем

у розпачі тримав хистку руїну.

Хотіла врятувати, певна річ,

борця супроти царського режиму.

Під стогони і хрипи цілу ніч,

зіщулившись, у мерехтінні свіч

писала про нещасну одержиму.

Сама була як знята із хреста –

від перевтоми нап'ялися жили.

Остання воля. Час таки настав –

ледь чутно їй продиктував листа

... до іншої. Бог дав для цього сили!

Опісля втрати – морок і журба:

«Візьми з собою! Тяжко жити далі...

З самотністю нерівна боротьба.

Листи від тебе (через них слаба),

немов троянди, що, на жаль, зів'ялі».

 

30.10.2024

 

Климентій КВІТКА

 

З очей – потоки сліз, гіркі й солоні…

Зсутулившись під тягарем журби,

прощався із тією, що любив,

якій до скону цілував долоні.

Не стримував, хоч пульсували скроні

від надважкої в серці боротьби,

з очей потоки сліз, гіркі й солоні,

зсутулившись під тягарем журби.

Кохання їхнє, вільне від шаблонів,

з ідеями модерної доби,

в просвітництві розквітнуло б, якби

не згасла зірка, викликавши в Кльоні

з очей потоки сліз – гіркі й солоні.

 

25.02.2025

 

(С) Богдана ГУСАК