Богдана ГУСАК. Тривожна весна: вірш дня

ТриКоло

 

Замерзла душа: там і досі ще лютий.

Сирена застигла на зболеній ноті.

 У пам'яті – низка жахливих скріншотів,

 а сльози гіркі, мов додав хтось отрути.

 

 

 

Увага до неба «радаром осмути»:

де ж вигулькнуть нині «джмелі чорнороті»?

Замерзла душа: там і досі ще лютий.

Сирена застигла на зболеній ноті.

Прискорений пульс… – Угамуйся… Чому ти?

Хвилина релаксу на автопілоті:

– Не варто життя відкладати на потім,

бо шансу наступного може й не бути.

Замерзла душа: там і досі ще лютий…

 

2

Сирена застигла на зболеній ноті.

Оскалом дістала тривога куслива.

 В мереживі білому зойкнула слива.

 І тільки бджола – в метушні, у роботі.

На гілці, неначе підбита в польоті,

принишкла сорока, завжди галаслива.

Сирена застигла на зболеній ноті.

Оскалом дістала тривога куслива.

Схилилась над вирвою в тихій скорботі

старого каштану нечесана грива.

Почув, озираючи вулицю скрива,

посічений цвіт на тоненькому ґноті:

сирена застигла на зболеній ноті.

 

3

Оскалом дістала тривога куслива.

Замерзла душа: там і досі ще лютий.

За віщо ці муки, їй складно збагнути.

Чи випала доля така нещаслива?

Вчувається часом осколкова злива.

До стрічки з новинами погляд прикутий.

Оскалом дістала тривога куслива.

Замерзла душа: там і досі ще лютий.

Зігрітися б їй. Он заврунилась нива.

Небавом з кульбаби злетять парашути.

Та прагнеться більше не втіхи  – спокути,

щоби бузувіра з великого дива

оскалом дістала тривога куслива.

21.04.-22.04.2025

(С) Богдана ГУСАК