Галина ПОТОПЛЯК. Жовто: вірш дня

Жовто, жовто, жовто.

Жовто на віконці.

І хустки пожовкли

Від жари на сонці.

 

 

 

 

 

І гербери впали

В жовтому потоці.

І сльоза осіння

Пожовтіла в оці.

Все таке дозріле,

Все таке охайне.

Жовті навіть ниви,

Жовті навіть стайні.

І меди цукристі,

І роса у златі.

Всі у жовтім листі,

Всі солодкуваті.

Якось недоречно

Згадувать зелене.

Скоро будуть жовті

І дуби, і клени.

Набере відтінків

Жовтих і гарячих

Сад мій безголосий,

Що зимою плаче.

Що весною жовте

Сонце зустрічає.

Разом із дощами

Літом воскресає.

Пхає своє листя

В ковдру і подушку

І в траву роняє

Золотую грушку.

Отака феєрія

Золотистих тіней.

В жовте, лише в жовте

Вималюю стіни.

В синє - надвечір'я

І віконні рами.

Буде жовта осінь

Бігать поміж нами.

Галина Потопляк

26.08.25