Листопад - старий, розумний пес
Голову руду поклав на лапи.
Ніс лоскоче дим.
Журливий запах
Тягнеться поближче до небес.
А якщо точніше - до гілок,
де недавно був цей дим листками,
Обійнятись хоче з вишняками,
Хоч прощальне їм вернуть тепло.
І в людей леткий зелений вік.
Жовтий теж немовби тане в висі...
Листопад в багаття задивився
Й лапу несподівано припік.
Немає коментарів:
Дописати коментар