Щось ти, зимонько, забарилася?
Грудень тут, а тебе нема...
Ось вже осінь стара на милицях
Шкандиба'є : "А де ж зима?.."
В таку пору ми сніг місили вже,
Хто на лижах, а хто пішком...
У Святого Миколи просили ми,
Щоб ділився своїм мішком...
На гостинці чекали віддано.
(У Миколи ж бо є вони!)
Та дзвеніли гроша'ми мідними,
Мов, недовго вже й до весни...
... Скоро світле Різдвяне свято!
То яким же буде воно?
Тихим, мирним, столом багатим,
З медовухою та вином...
Ну, а ще, з морозце'м і снігом,
Із щедрівками і танко'м...
Та з веселим щасливим сміхом,
Ще й під місячним, глянь, вінком!
... Де ж ти, зимонько-світлі кучері?
Навкруги' лише диму імла...
І дощі шелестять засмучено
На руїнах мого села...
А. ЛУГОВСЬКИЙ
02.12.2025 р.

Немає коментарів:
Дописати коментар