Нарешті сніг пішов.
Скрізь біло-біло...
(Неначе маляр
світ розмалював!)
Сніг покриває все,
що наболіло,
в минулому лишає
поміж трав...
Холодних трав,
які давно зотліли
та вимокли під
проливним дощем...
Тепер земля під
покривалом білим!
На серці -- радість!
Зник душевний щем...
Прекрасний настрій,
бо навколо чисто.
Митець талановитий --
перший сніг :
сніжинки, наче
пальці піаніста,
відроджують в душі
щасливий сміх!
Як у дитинстві...
Тільки час вже інший...
Природа все-таки
якась сумна...
Грудневі очі
у сльоза'х по вінця...
... А це тому, що
навкруги війна.
А. ЛУГОВСЬКИЙ
15.12.2025 р.

Немає коментарів:
Дописати коментар