«Кожному потрібна своя кімната — і трохи тиші»
Вірджинія Вулф
Вірджинія Вулф (1882–1941) — одна з найвидатніших англійських письменниць ХХ століття, есеїстка, критикиня та новаторка модерністської прози. Вона стала голосом цілого покоління жінок, які прагнули не лише писати, а й бути почутими.
Вулф була учасницею відомого Блумсберійського гуртка — спільноти інтелектуалів, митців і філософів, що обстоювали свободу думки, мистецтва й особистого життя. Її твори ламали традиційні форми роману, зосереджуючись не на подіях, а на внутрішньому житті людини — думках, спогадах, миттєвих відчуттях.
Найвідоміші романи Вірджинії Вулф — «Місіс Делловей», «На маяк», «Орландо», «Хвилі». У них вона майстерно використовує прийом потоку свідомості, передаючи складну, багатоголосну психологію героїв.
Особливе місце в її спадщині займає есе «Власна кімната», де Вулф стверджує: жінка повинна мати матеріальну незалежність і простір для творчості, аби реалізувати свій талант. Ця праця стала одним із фундаментальних текстів феміністичної літературної критики.
Життя письменниці було позначене боротьбою з депресією та нервовими зривами. У роки Другої світової війни її психологічний стан погіршився, і в 1941 році Вірджинія Вулф трагічно пішла з життя. Та її слово пережило смерть: її твори й досі читають, досліджують і відкривають наново.
Вірджинія Вулф — це письменниця про тишу всередині людини, про час, пам’ять і право бути собою.
По темі: Вірджинія Вулф
Немає коментарів:
Дописати коментар