"Троянда — це троянда — це троянда" (“A rose is a rose is a rose.”)
Сьогодні ми згадуємо (3 лютого - день народження) про жінку, чий вплив на формування культури ХХ століття був колосальним, хоча її ім'я, можливо, не так знане, як імена її відомих друзів.
Гертруда Стайн (1874–1946) — американська письменниця, поетеса, критик і колекціонер мистецтва, яка перетворила свою паризьку квартиру на справжній салон для авангарду. Саме вона вигадала термін «втрачене покоління» та була духовним наставником для Гемінгвея та Фіцджеральда в Парижі.
Стайн була серцем і душею богемного Парижа. Її дім став притулком для молодих іще невідомих митців: Пабло Пікассо, Ернеста Гемінґвея, Френсіса Скотта Фіцджеральда, Анрі Матісса та багатьох інших.
Саме Гертруда вигадала термін «втрачене покоління», описуючи молодих американців, розчарованих після Першої світової війни, які шукали сенс життя в Європі.
Її власна творчість була експериментальною: Стайн гралася зі словами, синтаксисом, повтореннями, прагнучи передати не сюжет, а саму сутність моменту, відчуття.
Її найвідоміша фраза, "Троянда — це троянда — це троянда", стала символом модернізму та пошуку сутності речей через повторення та відмову від зайвих асоціацій. Її літературні експерименти кидали виклик традиційним наративам, відкриваючи нові шляхи для розвитку прози та поезії.
Гертруда Стайн була не тільки покровителькою мистецтв, а й сама була яскравим прикладом вільного духу, який не боявся йти проти течії. Вона відкрито жила зі своєю супутницею життя Алісою Б. Токлас, що було надзвичайно сміливо для її часу.
Сьогодні ми згадуємо Гертруду Стайн – жінку, яка не просто спостерігала за культурними змінами, а активно формувала їх, розкривши світу трагедію "втраченого покоління" та показавши квітку, як символ безкінечної сутності.
Отже, побажання в стилі Гертруди СТАЙН: Сьогодні — це сьогодні — це сьогодні. Нехай ваш день буде справжнім, а кожна мить — сповненою сенсу!
Немає коментарів:
Дописати коментар