Письменник, який навчив співчуттю: Чарльз ДІККЕНС

 «Немає на світі нічого сильнішого за сміх та гарний настрій -
вони передаються швидше за будь-яку хворобу» 
Чарльз Діккенс

7  лютого 1812 року народився Чарльз Діккенс - головний «адвокат» знедолених у світовій літературі, у текстах якого уживаються суворий реалізм та казкова надія.

 

Його творчість тримається на дивовижному контрасті: він з документальною точністю описував бруд і жорстокість вікторіанської Англії, але при цьому кожним рядком переконував читача, що добро обов'язково переможе.

Діккенс не з чуток знав, що таке злидні. У дитинстві, коли його батька посадили до боргової в'язниці, 12-річний Чарльз працював на фабриці вакси, наклеюючи етикетки на банки. Цей травматичний досвід став основою його творчості.

У романах «Олівер Твіст» та «Девід Копперфілд» він показав світ, де дитина — це лише дешевий ресурс. «Холодному домі» він майстерно висміяв судову систему (Канцлерський суд), яка роками тягне розв'язання справ, висмоктуючи з людей гроші та життя. 

Він описував туманний, задимлений Лондон не як величну столицю, а як лабіринт, де за кожним рогом ховається голод.

Не менше з тим, попри весь морок, Діккенс вірив у переродження людської душі. Для нього диво — це не обов'язково магія, а, скоріше, раптова зміна серця. Він вірив, що навіть найзапекліший скнара може стати доброю людиною, якщо йому нагадати про тепло і любов.

Письменник міг годинами гуляти нічним Лондоном (іноді до 20 миль за ніч!), шукаючи натхнення та характери для своїх майбутніх героїв. 

Чарльз Діккенс не просто писав книги, а створював цілі світи, які змінювали закони. Через свої твори, як-от «Олівер Твіст», він змусив британське суспільство звернути увагу на жахливі умови в дитячих притулках та робочих будинках.

У його книгах часто з’являється «добрий ангел» — багатий родич або випадковий благодійник, який рятує героя в останній момент. Критики називали це «роялем у кущах», але для Діккенса це було символом надії на вищу справедливість.

Він був справжньою «рок-зіркою» своєї епохи: на його читання збиралися тисячі людей, а фінали його романів чекали з таким же нетерпінням, як ми сьогодні чекаємо на нові серії улюбленого серіалу. До речі, Діккенс був справжнім перформером — він обожнював читати свої твори зі сцени, імітуючи голоси всіх персонажів.

Діккенс обожнював дивні імена. Скрудж, Піквік, Юрая Гіп — ці імена стали промовистими саме завдяки його любові до гри слів. 

Діккенс вважається «королем зимового читання», бо він як ніхто інший вміє створити атмосферу затишку на тлі зимової холоднечі. 

• «Різдвяна пісня в прозі» - Абсолютна класика про Ебенезера Скруджа. Коротка, повчальна і дуже святкова.
• «Пригоди Олівера Твіста» - Історія хлопчика, який вижив у лондонських нетрях. Ідеально, якщо хочеться драми з щасливим кінцем.
• «Цвіркун за вогнищем» - Маленька повість про сімейне щастя, вірність і домашнє тепло.
• «Великі сподівання» - Глибокий роман про дорослішання, втрачені ілюзії та справжнє благородство. 

 «Це були найкращі часи, це були найгірші часи...» — ці слова з «Повісті про два міста» актуальні й сьогодні, чи не так?