26 березня світ театру та літератури відзначає 115 років від дня народження одного з найвидатніших драматургів XX століття — Теннессі Вільямса. Його твори — це справжній виклик для акторів і режисерів.
Разом із Юджином О'Ніллом і Артуром Міллером вважається одним з провідних американських драматургів 20 століття.
Три вершини драматургії Теннессі Вільямса
«Трамвай „Бажання“» (1947)
Це найвідоміша п’єса автора, яка принесла йому Пулітцерівську премію.
Збідніла аристократка Бланш Дюбуа приїжджає до своєї сестри Стели в Новий Орлеан. Її витончений, але крихкий світ стикається з грубою реальністю, яку втілює чоловік сестри — Стенлі Ковальський.
Це потужна драма про боротьбу між ілюзіями та жорстокою правдою життя. Фраза Бланш: «Я завжди покладалася на доброту незнайомців» — стала символом вразливості душі.
«Скляний звіринець» (1944)
Багато в чому автобіографічна п’єса, яку називають «п’єсою спогадів».
Мати Аманда живе минулим, мріючи про краще майбутнє для своїх дітей. Син Том прагне свободи від сімейних обов’язків, а донька Лора — надзвичайно сором’язлива дівчина — знаходить спокій лише серед своєї колекції скляних фігурок тварин.
Це неймовірно тендітна історія про те, як люди намагаються втекти від болісної реальності у власні ілюзорні світи, які такі ж красиві та ламкі, як тонке скло.
«Кішка на розпеченому даху» (1955)
Ще один лауреат Пулітцерівської премії, сповнений пристрасті та сімейних таємниць.
Велика родина збирається на день народження патріарха — Великого Тата. В центрі подій — складна пара, Брік та Меґґі. Меґґі намагається зберегти їхній шлюб і спадок, борючись із байдужістю чоловіка та заздрістю родичів.
П’єса майстерно розкриває теми «великої брехні», на якій часто тримаються сім'ї, та жадоби до життя (уособленої в образі «кішки» Меґґі), яка допомагає виживати в найважчі часи.
Твори Теннессі Вільямса досі не сходять з афіш найкращих театрів України та світу, змушуючи нас замислюватися про те, що насправді важливо у житті.
Цікаві факти про Теннессі Вільямса
Справжнє ім'я та псевдонім: При народженні його звали Томас Ланір Вільямс III. Псевдонім «Теннессі» він узяв уже в університетські роки — почасти через походження своїх предків з цього штату, а почасти через свій характерний південний акцент, з якого кепкували однокурсники.
Писав скрізь і завжди: Вільямс був справжнім трудоголіком. Він прокидався о 5-й ранку і писав по кілька годин щодня, незалежно від настрою чи місця перебування. Кажуть, що він міг працювати навіть у гамірних кафе або готельних вестибюлях, повністю відключаючись від навколишнього світу.
Сестра як головна муза: Його старша сестра Роуз страждала на психічний розлад. Вона стала прототипом багатьох його героїнь, особливо тендітної Лори зі «Скляного звіринця». Біль за сестру та почуття провини за те, що не зміг її захистити, червоною ниткою проходять крізь усю його творчість.
Двічі лауреат Пулітцера: Він один із небагатьох драматургів, хто отримав цю престижну премію двічі — за п’єси «Трамвай „Бажання“» та «Кішка на розпеченому даху». Це підтвердило його статус головного драматурга Америки свого часу.
Любов до кіно: Майже всі його великі п'єси були екранізовані Голлівудом. У фільмах за його творами грали легенди: Марлон Брандо, Вів'єн Лі, Елізабет Тейлор та Пол Ньюман. Проте сам Вільямс часто критикував екранізації за те, що цензура того часу змушувала пом'якшувати гострі кути його сюжетів.

Немає коментарів:
Дописати коментар